Лапласа закон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лапласа закон

Лапласа закон , залежність перепаду гідростатичного тиску Dp на поверхні розділу двох фаз (рідина — рідина, рідина — газ або пара) від міжфазного поверхневого натягнення s і середньої кривизни поверхні e в даній крапці: Dр=р 1 — р 2 = es, де p 1 — тиск з увігнутого боку поверхні, p 2 — з опуклого боку, e =, R 1 і R 2 — радіуси кривизни два взаємно перпендикулярних нормальних перетинів поверхні в даній крапці (см. рис .). Л. з., встановлений в 1806 П. Лапласом, визначає величину капілярного тиску і дозволяє тим самим записати умови механічної рівноваги для рухливих (рідких) поверхонь розділу (див. Капілярні явища ) .

Застосування закону Лапласа до поверхні розділу вода — пара в капілярі: р = р 1 - p 2 ; R 1 і R 2 — радіуси кривизни в крапці Про увігнуту поверхню (R 1 = ОА і R 2 = ОВ) визначаються в двох взаємно перпендикулярних перетинах ACD і BEF.