купівля-продаж , в цивільному праві один з найбільш поширених видів договорів, згідно з яким продавець зобов'язався передати майно у власність покупця, а покупець — прийняти це майно і сплатити за нього встановлену ціну. До.-л. належить до двосторонніх відшкодувальних договорів, предметом яких є, як правило, речі, майно.
В соціалістичному суспільстві договір До.-п. направлений перш за все на задоволення різних споживчих потреб населення, головним чином через роздрібну торгівлю; певну роль він грає у відносинах між социалістічеськиммі організаціями (наприклад, в СРСР продаж техніки колгоспам і радгоспам об'єднаннями «Союзсельхозтехникі», реалізація зайвого устаткування, сировини, матеріалів підприємствами і установами у випадках і порядку, встановленому законом, і ін.). Стосунки між підприємствами-виготівниками і підприємствами-споживачами і торгуючими організаціями здійснюються на основі договорів постачання . Норми, що стосуються договору До.-п., регулюються цивільними кодексами; наприклад, ГК(Цивільний кодекс) РРФСР присвячує цьому договору окрему главу (гл. 21, ст. 237—254). У відносинах між організаціями об'єктом До.-п. можуть бути предмети виробничого призначення і споживчі товари, в договорі з участю громадян — речі, службовці задоволенню їх особистих потреб (предмети домашнього ужитку і ін.). Для До.-п. деяких видів майна (наприклад, житлового будинку) встановлені певні обмеження, з тим щоб не допустити використання цього майна для витягання нетрудових доходів. Форма договору До.-п. визначається загальними правилами про форму здійснення операцій. Див. також Договір, Договір господарський .
Право власності на продане майно виникає у покупця з моменту передачі йому речі, якщо інше не передбачене законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувальнику, а також здача їх транспортної організації або на пошту для відправки набувальнику. До передачі речей прирівнюється передача коносамента або іншого товарораспорядіт. документа на речі. Як правило, на покупця одночасно з правом власності переходить ризик випадкової загибелі (або випадкового псування) речі.
Продавець зобов'язаний передати річ належної якості, тобто відповідного умовам договору, а за відсутності вказівок в договорі — що відповідає вимогам, що зазвичай пред'являються. Річ, що продається торгівельною організацією, повинна відповідати ГОСТ(державний загальносоюзний стандарт) в, технічним умовам або зразкам. Невиконання або неналежного виконання сторонами договору До.-п. обов'язків, передбачених законом і договором, спричиняє за собою вживання відповідних санкцій (стягнення неустойки, сплата пені, заміна речі, безвідплатне усунення її недоліків, відшкодування збитків і ін.). За загальним правилом претензії з приводу недоліків мають бути пред'явлені продавцеві негайно після виявлення їх, проте не пізніше 6 місяців з дня передачі речі, а з приводу недоліків будови — не пізніше 1 року з дня передачі його у володіння покупця (див. також Гарантія, Гарантійний термін ) .
Широко застосовується договір До.-п. у зовнішній торгівлі СРСР, причому умови зовнішньоторговельних операцій між соціалістичними країнами встановлюються Загальними умовами постачань СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) 1968.
В праві капіталістичних держав договір До.-п. — основна форма реалізації товарів. Об'єктом До.-п. є також нерухомість, коштовні папери (акції, облігації), патенти і ін. Велику роль в регулюванні стосунків за договором До.-п. мають типові договори (т.з. формуляри), що виробляються монополіями і що дозволяють їм нав'язувати свої умови споживачам.
В капіталістіч. державах Європи договір До.-п. регулюється цивільними кодексами, в деяких країнах (наприклад, в Франції, у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)) є спеціальні торгівельні кодекси (у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) — Німецьке торгівельне укладення). У Великобританії немає єдиного кодексу, договір До.-п. товарів регулюється спеціальним законом про продаж товарів 1893. У США окремі питання До.-п. регулюються, як правило, законодавством штатів (до 1968 всіх штатів, окрім Луїзіани, прийняли Одноманітний торгівельний кодекс). Існують і федеральні закони по окремим проблемам цивільного права, наприклад по питаннях міжнародної торгівлі і торгівлі з іноземцями.
В міжнародній торгівлі застосовуються договори До.-п. на певних умовах, вироблених багатолітньою торгівельною практикою: Фоб, Сиф, Фас і ін.
