Неустойка, штраф, пеня, в цивільному праві один із способів забезпечення виконання зобов'язань. Є визначеною законом (законна Н.) або договором (договірна Н.) грошову суму, яку боржник зобов'язаний сплатити в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Сплачується при порушенні умов договору про термін, якість, способі виконання і т. п.; стягається незалежно від наявності або розмірів збитків.
По радянському праву зобов'язання про сплату Н. є додатковим (акцесорним) по відношенню до основного зобов'язання, угода о Н. (під загрозою недійсності) повинно бути здійснено у письмовій формі. Розмір і форма Н. визначаються характером порушення зобов'язання. Н. у формі штрафу — тверда сума або певний відсоток до суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (застосовується при порушенні умов договору про якості продукції, комплектності постачання, при наднормативному просте транспортних засобів, за порушення правил документообігу при безготівкових розрахунках і т. п.). Н., сплачувана за прострочення виконання зобов'язання (за прострочення здачі робіт підрядчиком, за прострочення платежу і т. д.), називається пенею; розмір її визначається в твердій сумі або в процентному відношенні до суми затриманого виконання зобов'язання і зростає залежно від тривалості прострочення. У залежності від поєднання стягнення Н. і збитків розрізняють: залікову Н. (зараховується при стягненні збитків); виняткову Н. (її стягнення виключає стягнення збитків); штрафну Н. (стягається поряд із збитками): альтернативну Н. (сторона, що потерпіла, має право в разі порушення зобов'язання, забезпеченого Н., зажадати стягнення або Н., або збитків).
Н. застосовується як засіб зміцнення планової і договірної дисципліни, тому стягнення Н. соціалістичними організаціями розглядається законом не лише як право, але і як їх обов'язок перед державою. Сплата Н. не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, коли планове завдання, на якому засновано зобов'язання між соціалістичними організаціями, втратило силу.
