Пеня (від латів.(латинський) poena — покарання), по радянському цивільному праву вигляд неустойки, сплачуваного за кожен день прострочення виконання або неналежного виконання зобов'язання винною стороною. Обчислюється в процентному відношенні до суми невиконаного або неналежно виконаного в строк зобов'язання. Сплата П. не звільняє боржника від виконання зобов'язання.