Пеонаж (франц. péonage, від ісп.(іспанський) peón — поденник, батрак), форма феодально-кріпосницької експлуатації безпосередніх виробників (переважно селян), заснована на перетворенні їх в спадкових боржників, — пеонов, що знаходяться в кабальній залежності від поміщика або підприємця. Характеризуючи П. як приховану форму рабства, К. Маркс вказував, що «за допомогою позик, які мають бути відпрацьовані і зобов'язання по яких переходять з покоління в покоління, не лише окремий робітник, але і вся його сім'я стає фактично власністю іншої особи і його сім'ї» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23, с. 179, прим.(примітка)). П. зародився в іспанських колоніях в Америці в 2-ій половині 16 ст, широкого поширення набув в 17 і особливо в 18 вв.(століття) У видозміненій формі система П. продовжує зберігатися як один з феодальних пережитків в багатьох країнах Латинської Америки.
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 31, с. 470; Альперовіч М. С., Про характер і форми експлуатації індійців в американських колоніях Іспанії (XVI—XVIII вв.(століття)), «Нова і новітня історія», 1957 № 2.
