Кортіко-вісцелярні стосунки (від латів.(латинський) cortex — кора і viscera — нутрощі), природна функціональна взаємодія між корою великих півкуль головного мозку (КБП) і внутрішніми органами (У), відтворне і в умовах експерименту. Методом електричного роздратування КБ(конструкторське бюро) П було встановлено їх вплив на У в кінці 19 ст (Ст Я. Данільовський, Н. А. Міславський, Ст М. Бехтерев). Цим дорогою удалося показати, що дію на деякі зони кори викликає зміна дихання, діяльності серця, моторики кишечника і сечового міхура. Вживання запропонованого І. П. Павловим методу умовних рефлексів для вивчення центральної регуляції діяльності У дозволило його учням (До. М . Бикову і його співробітникам) довести, що КБ(конструкторське бюро) П може впливати на роботу всіх В або їх систем (кровообіги, дихання і ін.), так само як і діяльність В може змінювати функції КБ(конструкторське бюро) П. Так, при повторному введенні води в пряму кишку у собаки збільшується кількість сечі, що виділяється нирками. Цей ефект може бути викликаний самій обстановкою досвіду: приміщення собаки в кімнату, де проводилися дослідження, введення і негайне видалення води з прямої кишки, присутність експериментаторів і т. д. (К. М. Биков і ін., 1926). Т. о., обстановка досвіду стає для тварини умовним подразником (УР). Шляхом створення подібних умовних рефлексів (які нічим не відрізняються від класичних, відкритих І. П. Павловим) можливо змінити діяльність будь-якого В. КБ(конструкторське бюро) П — неодмінний учасник утворення умовних рефлексів; тим самим доведена можливість впливу КБ(конструкторське бюро) П на роботу В і їх систем.
В подальшому було показано, що, впливаючи на якій-небудь В, можна змінити умовнорефлекторну діяльність КБ(конструкторське бюро) П. Еслі подібній дії на У декілька разів предпослать який-небудь індиферентний подразник, то він, застосований ізольовано, здатний викликати зміну умовнорефлекторної діяльності, тобто стати УР. Т. о., було встановлено, що КПБ може впливати на діяльність В, а сигнали від В, досягаючи за певних умов КБ(конструкторське бюро) П, здатні змінити діяльність вищого відділу центральної нервової системи.
К. М. Биков вважав, що КБ(конструкторське бюро) П може або змінити поточну діяльність (коригуючі впливи), або стимулювати орган, що знаходиться в стані фізіологічного спокою, до діяльності (пускові впливи).
Уявлення про До.-в. о. дозволило із строго наукових позицій пояснити багато давно відомі фізіологам і лікаркам факти, що не знаходили пояснення; воно дозволило зрозуміти значення психічних впливів на перебіг ряду захворювань і стимулювало дослідження нейроморфологів, які виявили і описали у В чутливі нервові закінчення, — інтерорецептори — вихідна ланка в здійсненні впливів з В на діяльність КБ(конструкторське бюро) П. На основі уявлення про До.-в. о. було розроблене учення про інтерорецепциі і чутливості В. Важливим етапом в розвитку теорії До.-в. о. з'явилося доказ представництва У в КБ(конструкторське бюро) П (проекційні зони У в КБ(конструкторське бюро) П). Все це послужило основою ідеї про кортіко-вісцелярній природі деяких захворювань, підтвердженій рядом клінічних досліджень (кортіко-вісцелярна патологія).
Уявлення про До.-в. о. з'явилося подальшим розвитком учення І. П. Павлова про вищій нервовій діяльності . Проте в світлі досліджень останніх років уявлення про До.-в. о. потребує істотних доповнень. Раніше вважалося, що КБ(конструкторське бюро) П регулює діяльність В на всіх рівнях їх організації. Сучасні вистави, засновані на теорії регулювання, дозволяють засумніватися в тому, що всі процеси в організмі безпосередньо регулюються КБ(конструкторське бюро) П. Нарушеніямі нормальних До.-в. о. не можуть бути задовільно пояснені і багато захворювань (особливо інфекційної природи). Крім того, в сучасних уявленнях про До.-в. о. важливіше місце необхідно відвести ендокринній системі — потужному чиннику регуляції фізіологічних систем організму людини і тварин. Глибшого вивчення вимагає також роль різних відділів центральної нервової системи (зокрема, гіпоталамуса ) , що є проміжною ланкою між КБ(конструкторське бюро) П і В.
Літ.: Биків До. М., Кора головного мозку і внутрішні органи, 2 видавництва, М.— Л., 1947; Биків До. М. і Курцин І. Т., Кортіко-вісцелярна патологія, Л., 1960; Чернігівське Ст Н., Нейрофізіологічний аналіз кортіко-вісцелярної рефлекторної дуги, Л., 1967; його ж, До характеристики сучасного етапу в розвитку концепції про кортіко-вісцелярні взаємини, «фізіологічний журнал СРСР», 1969, т. 55 № 8.
