Колективізм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Колективізм

Колективізм, характерна межа соціалістичних і комуністичних суспільних стосунків і принцип комуністичної моралі, що розкриває взаємини окремої людини і суспільства в цілому, особи і колективу . До. протилежний індивідуалізму . Історично До. як етичний принцип зароджується ще в умовах буржуазного суспільства в середовищі робочого класу в об'єднаних діях пролетарів проти капіталу. Але лише в соціалістичному суспільстві До. стає загальним принципом стосунків людей у всіх сферах суспільного життя, найважливішою вимогою етичної поведінки людини. Соціальною основою соціалістичного До. є суспільна власність на засоби виробництва, знищення експлуатації людини людиною. До. передбачає такі стосунки між суспільством і особою, при яких розвиток суспільства в цілому створює сприятливі умови для всестороннього розвитку особи, а розвиток останнім є умова прогресу всього суспільства. Основні вимоги, витікаючі з принципу До. у відносинах між людьми: товариська взаємодопомога, усвідомлення і виконання обов'язку перед суспільством, свідоме поєднання суспільних інтересів з особистими, пошана колективу і його інтересів. Принцип До. передбачає високу міру особистої відповідальності людини: кожен відповідає не лише за свій власний спосіб життя і вчинки, але і за долі колективу, кінець кінцем, за долі суспільства.

загрузка...

  Програма КПРС ставить за мету затвердження колективістських початків у всіх сферах життя. Моральний кодекс будівельників комунізму включає як найважливіший принцип «колективізм і товариську взаємодопомогу: кожен за всіх, і все за одного». «Спільна, планомірно організована праця членів суспільства, їх повсякденна участь в управлінні державними і суспільними справами, розвиток комуністичних стосунків товариської співпраці і взаємної підтримки ведуть до перетворення свідомості людей у дусі колективізму,

працьовитості і гуманізму» (Програма КПРС, 1972, с. 117).

  Літ. див.(дивися) при статті Комуністичне виховання .