«Колективного капіталізму» теорія, буржуазна концепція, згідно якої відмінними рисами сучасного капіталізму є: зосередження виробництва на крупних акціонерних підприємствах, колективний характер праці і відділення власності на капітал від контролю над підприємствами, що ніби то перейшов від акціонерів до менеджерам (керівником). Висунута американським економістом Р. Мінсом в 1960-х рр.
Суть «До. к.» т. виражена в наступному положенні Мінса: «... Ми тепер маємо окремі корпоративні підприємства, які наймають сотні тисяч робітників, мають сотні тисяч акціонерів, використовують знаряддя виробництва на мільярди доларів, обслуговують мільйони покупців і контролюються однією групою, що управляє. Це — великі підприємницькі колективи, і система, що складається з них або знаходиться під їх пануванням, сповна може бути названа „колективним капіталізмом»» («The corporate revolution in America», N. Y., 1962, р. 50—51).
«До. к.» т. спотворено відображає реальний процес капіталістичного усуспільнення виробництва, оскільки вона ігнорує той визначальний факт, що власність на засоби виробництва залишається приватною, хоча належить вже не індивідуальним капіталістам а капіталістичним корпораціям. «До. к.» т. неправильно трактує відмінність між домонополістичним і монополістичним стадіями капіталізму як відмінність між двома економічними системами —«частным» і «колективним» капіталізмом. На самій же справі капіталізм вільної конкуренції і монополістичний капіталізм відносяться до однієї і тієї ж капіталістичної системи.
«До. к.» т., підкреслюючи лише ті межі, які є загальними для капіталізму і соціалізму — колективна праця багатьох працівників на крупних підприємствах і взаємозв'язок різних сфер і галузей виробництва, затушовує корінні відмінності між ними — приватний характер привласнення при експлуатації найманої праці в умовах капіталізму і суспільна власність на засоби виробництва за відсутності експлуатації в умовах соціалізму.
«До. к.» т., будучи однією з теорій «трансформації» капіталізму, відрізняється від «народного капіталізму» теорії тим, що в ній апологія сучасного капіталізму переплітається з деякими елементами його критики і буржуазного реформізму.
Літ.: Далін С. А., Теорія «корпоративної революції» і «колективного капіталізму» Гардінера Мінза, в збірці: Критика теорій сучасних буржуазних економістів, М.. 1966; Брегель Е. Я., Критика буржуазних вчень про економічну систему сучасного капіталізму, М., 1972, гл.(глав) 3; Means G. С., The corporate revolution in America, N. Y., 1962; його ж, Pricing power and the public interest, N. Y., 1962.
