Колективні взаємодії. Система, що складається з великого числа взаємодіючих часток, набуває колективних властивостей, які виявляються в погодженому русі всіх її часток. Це рух в класичній механіці описується як поширення в системі сукупності хвиль для так званих колективних мір свободи (залежних від координат всіх часток системи). Такі хвилі можуть обмінюватися енергією, тобто взаємодіяти між собою; це взаємодія і називається До. ст У квантовій теорії збудження колективних мір свободи, або відповідних ним хвиль, розглядається як народження квазічастинок, а До. ст — як взаємодія між ними. Наприклад, колективним мірам свободи в кристалічній решітці відповідають нормальні коливання її атомів, або на квантовій мові — фонони . В процесах взаємодії між фононами беруть участь всі атоми грат — в цьому і виявляється колективний характер взаємодії. Ін.(Древн) приклад До. ст — взаємодія між хвилями спинів (магнонамі) у феромагнетиках. ДО ДО. ст відносять також і взаємодія між квазічастинками різної фізичної природи наприклад магнонов з фононами.
Літ.: Пайнс Д., Елементарні збудження в твердих тілах, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1965; Займан Дж. Принципи теорії твердого тіла, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1966; Уайт Р. М., Квантова теорія магнетизму, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1972; Бом Д., Загальна теорія колективних змінних, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1964.
