Законність
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Законність

Законність, неухильного виконання законів і відповідних їм інших правових актів органами держави, посадовими особами, громадянами і громадськими організаціями. З. є однією із сторін демократичного державного ладу, виражає рівність всіх перед законом з точки зору однакового підпорядкування закону будь-якого учасника суспільних стосунків.

загрузка...

  Будучи елементом політичної демократії певного класово-історичного типа, З. завжди відповідає її природі і службовій ролі. Буржуазна З. — це панування в суспільних стосунках законів, що виражають волю буржуазії і, отже, як і вся буржуазна демократія, — кінець кінцем засіб твердження і захисту інтересів експлуататорів. У відносно мирні періоди розвитку капіталістичного суспільства пролетаріат і керовані їм маси трудящих виступають за зміцнення З., проти спроб реакційних сил підірвати буржуазно-демократичний політичний режим, т.к. в цих умовах буржуазна демократія і З. як її елементом є при капіталізмі політичний грунт для організації пролетаріату і розгортання його боротьби за свої інтереси, права і свободи, кінець кінцем — за соціалізм.

  Соціалістична З. до повної і остаточної перемоги соціалізму є одним з важливих методів здійснення диктатури пролетаріату. Після того, як історичній меті робочого класу стають також цілями і нового, колгоспного селянства і нової, народної інтелігенції, пролетарська З. разом зі всією соціалістичною демократією переростає у всенародну. У загальнонародній державі соціалістична З. служить інтересам всього народу. Відповідно до принципів соціалістичної демократії основними межами соціалістичної З. є: верховенство законів в системі юридичних актів верховенство відповідних законам вирішень місцевих Рад над актами нижчестоячих органів держави і посадових осіб; строгого виконання місцевими органами актів центральних органів влади і управління і недопущення втручання центральних органів в законну і доцільну оперативну діяльність на місцях; неухильна реалізація прав і свобод громадян і недопущення якого б то не було свавілля органів держави і посадових осіб по відношенню до громадян; строгого виконання громадянами своїх правових обов'язків перед суспільством, державою і співгромадянами. Соціалістична З., правопорядок — основа нормального життя суспільства, соціалістичної дисципліни, порядку, що є засобом суспільного зміцнення соціалістичного способу виробництва, неодмінна умова успішного вирішення завдань комуністичного будівництва.

  Зміцнення соціалістичної З. має величезне значення для нормального функціонування всього економічного механізму. У зв'язку з переходом до неп(нова економічна політика) у В. І. Ленін підкреслював, що «чим більше ми входимо, в умови, які є умовами міцної і твердої влади, чим далі йде розвиток цивільного звороту, тим наполегливіше необхідно висунути тверде гасло здійснення більшої революційної законності...» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 44, с. 329). Роз'яснюючи думку Ст І. Леніна, ЦК ВКП (б) вказував що «питання про революційну законність зовсім не випадково було висунуте життям, бо революційна законність викликається господарською необхідністю» («КПРС в резолюціях...», 8 видавництво, т. 4, 1970, с. 131). Ці положення залишаються актуальними в умовах економічної реформи, здійснюваної в СРСР (починаючи з 1965), оскільки соціалістична економіка може найуспішніше розвиватися як єдине господарство лише за умови строгої планової і договірної дисципліни, строгої З. як у відносинах між органами управління і підприємствами, так і між самими господарськими органами (див. також Дисципліна державна ).

  Багато порушень З. при соціалізмі — результат буржуазних і інших пережитків в свідомості громадян, тому особливо важливого значення набуває завдання викорінювання правопорушень, ліквідації найбільш шкідливих проявів пережитків несоциалістічеськой ідеології, психології і моралі в свідомості і поведінці окремих людей.

  Об'єктивні основи існування і непорушності соціалістичної З. складають соціалістичний суспільний і державний устрій, що виключають експлуатацію, приватну власність і свавілля. КПРС і Радянська держава ведуть постійну роботу, направлену на зміцнення режиму соціалістичної З., розглядаючи зміцнення З. як загальнодержавну загальнопартійне завдання. У соціалістичній державі здійснюється ціла система заходів по зміцненню З. У цю систему входять як міри переконання, профілактики, безпосередньої суспільної дії на правопорушників, вдосконалення юридичною гарантій З., так і вживання державного примусу для виконання правових встановлень (вживання заходів кримінального покарання і т.п.).

  Подальше розширення демократичних прав, свобод і інститутів органічно поєднується з рішучих вимогою дотримання радянських законів, невідворотності відповідальності за порушення З.

  І. С. Самошенко.