Законодавча влада, повноваження найвищих державних органів видавати закони. Під терміном «З. в.» розуміються також самі законодавчі органи. У буржуазних державах відповідно до принципу «розділення властей» (на законодавчу, старанну і судову) З. ст формально може здійснюватися лише парламентами. В період імперіалізму відбувається ослабіння ролі парламенту як носія З. ст і розширення законодавчих повноважень органів виконавчої влади: уряду, міністерств, відомств і т.д. (див. також Делеговане законодавство, Виконавча влада ).
В СРСР закріплене Конституцією 1936 розмежування компетенції різних державних органів передбачає здійснення законодавчих функцій виключно Верховною Радою СРСР, а в союзних і автономних республіках — Верховними Радами цих республік.
