Етіленхлоргидрін
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Етіленхлоргидрін

Етіленхлоргидрін, (b-хлоретіловий спирт, b-хлоретанол, Cich 2 Ch 2 ВІН, безбарвна рідина із слабким ефірним запахом; t пл. 67,5°С, t кіп 128,8°С, щільність 1,202 г/см 3 (20°С); змішується в усіх відношеннях з водою, розчиняється в більшості органічних розчинників, утворює азеотропні суміші з водою (41% Е., t кіп 98°С), толуолом, циклогексаном. Найбільш важливою властивістю Е. є його здатність відщеплювати Hcl під дією лугів:

  Вказана реакція, відкрита в 1859 Ш. Вюрцем, лежить в основі одного із способів здобуття етилену окислу . В промисловості Е. синтезують гипохлорірованієм етилену

  Ch 2 =CH 2 + Cl 2 + H 2 O ® Clch 2 Ch 2 ВІН + Hcl,

  а в лабораторних умовах — приєднанням хлористого водню до окислу етилену. Е. добре розчиняє багато органічних речовин, наприклад ацетат целюлози і етилцелюлозу, проте вживання його як розчинник украй обмежено унаслідок токсичності (гранично допустима концентрація його пари в повітрі 0,5 мг/м 3 ) .