Економічна категорія, теоретичне (абстрактне) вираження реальне що існують виробничих стосунків . Науковий аналіз Е. до. як способу віддзеркалення об'єктивного світу в системі наукових понять був вперше дан марксизмом. Е. до. відповідно до методу політичній економії виступають як рівні пізнання виробництв. стосунків, виражають явища і процеси, властиві кожному історичному етапу розвитку суспільств. виробництва.
Е. до. утворюють систему, в яку входять: загальні Е. до., властиві всім способам виробництва (розподіл праці, необхідний продукт і ін.), особливі Е. до., властиві декільком способам виробництва (наприклад, категорії товарно-грошових стосунків — товар, вартість, ціна), і специфічні Е. до., що відносяться лише до певного способу виробництва (феодальна рента, капітал, додаткова вартість, планомірність, основні фонди і ін.). Е. до. розрізняються також по глибині віддзеркалення виробничих стосунків, тобто виражають суть економічних процесів або явища, розташовані ближче до поверхні господарського життя (наприклад, вартість і ціна, додаткова вартість і прибуток планомірність і планерування, розподіл по праці і конкретні форми заробітної плати).
Е. до. використовуються при аналізі реальних суб'єктів суспільств. виробництва, які виступають в політичній економії уособленням або персоніфікацією об'єктивних виробництв. стосунків. В умовах товарного виробництва, заснованого на приватній власності на засоби виробництва, відбувається матеріалізація виробничих стосунків, що виражається в товарному фетишизмі, при цьому Е. до. створюють спотворене уявлення про дійсність: стосунки між людьми виступають як стосунки між речами.
Виробничі стосунки у всякому суспільстві виступають як інтереси економічні . Наукове виділення і аналіз Е. до. передбачають вивчення з їх допомогою взаємодії і реалізації останніх в тому або іншому суспільстві.
Е. до. займають видне місце в процесі пізнання і використання економічних законів, особливо в умовах соціалізму, де стихійне регулювання виробництва через конкуренцію змінялося планомірним і свідомим використанням економічних законів за допомогою планового управління народному господарством.
Політична економія як наука і учбовий курс розробляє цілісну, взаємоузгоджену систему Е. до. і законів даного способу виробництва. Виділення початковою і основний Е. до. має принципове значення. Стосовно аналізу капіталістичного способу виробництва це завдання було вирішене До. Марксом, учення якого отримав подальший розвиток в працях Ст І. Леніна, зокрема в створеній їм теорії імперіалізму. Розробкою системи Е. до. соціалізму займається колектив учених-марксистів соціалістичних країн.
Літ.: Маркс До., Убогість філософії, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 4; його ж, Капітал, т. 1, там же, т. 23; Ленін Ст І., Імперіалізм, як вища стадія капіталізму, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 27; Рум'янців А. М., Про категорії і закони політичної економії комуністичної формації, М., 1965; Про систему категорій і законів політичної економії, під ред. Н. А. Цаголова, М., 1973.
