Домінантність
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Домінантність

Домінантність, домінування, форма взаємин парних (алельних) спадкових завдатків — генів, при якій один з них пригнічує дію ін. Перший називають домінантною аллелью і позначають прописною буквою (наприклад, А ), другою, — рецесивною аллелью і позначають рядковою ( а ). Поняття «Д.» у генетику ввів Р. Мендель . Розрізняють повні Д. і проміжну (напівдомінантність). При повній Д. виявляється ефект лише домінантною аллелі, при проміжній — з різною мірою вираженості ( експресивності ) виявляється ефект і домінантною і рецесивною аллелей. Повна Д., як і повна рецесивність, явище рідке. Прояв будь-якої ознаки в фенотипі залежить від генотипу, тобто від дії багатьох генів. Залежно від умов середовища і від складу генів в популяції (і, отже, від генотипу особини) аллель може бути домінантною, рецесивною або виявлятися в проміжних формах.

  Д., згідно з англійським ученим Р. Фішеру, еволюціонує як система, в якій відбувається підбір генів-модифікаторів до даної, спочатку напівдомінантною аллелі. Якщо первинний ефект аллелі несприятливий, то в ході відбору вона переходить в прихований (рецесивне) стан, якщо ж ефект її позитивний, — в домінантний стан. Дією такої системи можна пояснити зміну Д. аллелі при перенесенні її в ін. генотип або під впливом зовнішніх умов (коли може мінятися дія генів-модифікаторів). Англійські біологи Дж. Б. С. Холдейн і С. Райт передбачають, що підхоплюються відбором і закріплюються у вигляді домінантних ті аллелі, які дають оптимальний фізіологічний ефект, наприклад синтезують певну кількість відповідного ферменту.

  Д. має важливе значення в медицині і сільському господарстві. В разі повного домінування особина може нести в рецесивному стані шкідливі аллелі які виявляться лише в гомозиготному стані. Аналіз подібного роду явищ проводять при медіко-генетічніх консультаціях ; у тваринництві застосовують метод аналізу виробників по потомству. Див. також Менделя закони, Епістаз .

  Літ . див.(дивися) при ст. Генетика .

  Ю. С. Демін.