Генотип (від ген і тип ), сукупність всіх генів, локалізованих в хромосомах даного організму. У ширшому сенсі Р. — сукупність всіх спадкових чинників організму — як ядерних (геном), так і неядерних, позахромосомних (тобто цитоплазматичних і пластідних спадкових чинників). Термін запропонований данським біологом В. Іогансеном (1909). Р. — носій спадкової інформації, передаваної від покоління до покоління. Він є системою, контролюючою розвиток, будову і життєдіяльність організму, тобто сукупність всіх ознак організму — його фенотип . Р. — єдина система взаємодіючих генів, так що прояв кожного гена залежить від генотипічного середовища, в якій він знаходиться. Наприклад, червоне забарвлення квіток в деяких сортів запашного горошка виникає лише при одночасній присутності в Р. домінантних аллелей двох різних генів, тоді як порізно кожна з цих аллелей обумовлює біле забарвлення квіток (див. Комплементація ). Взаємодія Р. з комплексом чинників внутрішнього і зовнішнього середовища організму обумовлює фенотипічний прояв ознак. Прикладом впливу середовища на фенотипічний прояв Р. може служити забарвлення хутра у кроликів т.з. гімалайській лінії: при одному і тому ж Р. ці кролики при вирощуванні на холоді мають чорне хутро, при помірній температурі — «гімалайське» забарвлення (біла з чорними мордою, вухами, лапами і хвостом), при підвищеній температурі — біле хутро. Нащадки цих трьох груп тварин успадковують не якусь одне незмінне забарвлення хутра, а здатність давати певне забарвлення, різне в різних умовах середовища. Тому в загальному вигляді правильніше говорити, що Р. визначає спадкоємство не конкретних ознак, а норму реакції організму а всі можливі умови середовища. На різних етапах розвитку особини в активному стані знаходяться то одні, то ін. гени; тому Р. в онтогенезі функціонує як мінлива рухлива система.
Термін «Г.» інколи вживають у вужчому сенсі для позначення лише групи генів або навіть окремих генів, спадкоємство яких складає предмет спостереження. Наприклад, в потомстві, що розщеплюється, від моногібридного схрещування АА ( аа прийнято говорити про генотипи АА , Аа і аа , відволікаючись від можливих відмінностей між відповідними особинами (або групами особин) по ін. генам.
