Геноцид
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Геноцид

Геноцид (від греч.(грецький) génos — рід, плем'я і лат.(латинський) caedo — вбиваю), винищування окремих груп населення по расових, національних або релігійних мотивах, один з тяжких злочинів проти людства. Злочини Р. органічно пов'язані з фашизмом і аналогічними реакційними «теоріями», що пропагують расову і національну ненависть і нетерпимість, панування т.з. «вищих» рас над «нижчими» і т.п.

  Злочини Р. скоювалися в масових масштабах гітлерівцями під час 2-ої світової війни 1939—45 в окупованих країнах Європи, особливо проти слов'янського і єврейського населення. Мільйони людей різних національностей були знищені у фашистських «таборах смерті». Правлячі круги ряду імперіалістичних держав грубо порушують Конвенції 1948 і 1965, проводячи політику Р. як усередині країни, так і на підвладних їм територіях, використовуючи цю політику для боротьби проти національно-визвольного руху. Політика Р. і апартхейда стала державною політикою в Південно-африканській Республіці, в Родезії.

  Караність Р. встановлена статутами міжнародних військових трибуналів (Нюрнберзького і Токійського), а також спеціальних міжнародною конвенцією «Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього» (схвалена Генеральною Асамблеєю ООН(Організація Об'єднаних Націй) 9 грудня 1948). Згідно конвенції, під Р. розуміються дії, що здійснюються з наміром знищити, повністю або частково, яку або національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку, а саме: вбивство членів такої групи, спричинення ним серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу; навмисне створення умов, які розраховані на повне або часткове фізичне знищення таких груп, вживання заходів, розрахованих на запобігання дітородінню в їх середовищі, насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу. Конвенція передбачає також караність змови з метою здійснення Р., підбурювання, замаху і співучасті в Г. Конвенция передбачає запобігання і покарання злочинів фізичного і біологічного Г. Прі виробленню конвенції представник СРСР наполягав на забороні також національно-культурного Р., який виражається в заходах і діях, направлених проти користування національною мовою і проти національної культури якої-небудь групи населення, проте імперіалістичні держави відмовилися прийняти цю пропозицію, а також розповсюдити дію конвенції на колонії, в яких злочини Р. носять масовий характер. У 1965 ООН(Організація Об'єднаних Націй) прийнята конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, осуджуюча расизм, однією з форм якого є Р.

  В Радянському Союзі і інших соціалістичних державах всяке обмеження прав або встановлення яких-небудь привілеїв громадян залежно від їх расової, національної або релігійної приналежності, а також проповідь расової або національної винятковості або ненависті і зневаги заборонені і караються законом.