Епістаз (від греч.(грецький) epístasis — зупинка, перешкода), взаємодія двох неалельних (тобто що відносяться до разним локусам) генів, при якій один ген, званий епістатічним, пригнічує дію іншого гена, званого гипостатічним. Фенотіпічеськи Е. виражається у відхиленні від розщеплювання, очікуваного при дигенному спадкоємстві, проте порушення Менделя законів в цьому випадку немає, т. до. распределение аллелей взаємодіючих генів повністю відповідає закону незалежного комбінування.
