Довгастий мозок (medulla oblongata), цибулина мозку (bulbus cerebri), самий задній (ніжній) відділ головного мозку, перехідний донизу в спинний мозок, а догори (наперед) — у варолієв міст. Задня поверхня П. м. утворює нижню частину дна 4-го шлуночку мозку. П. м. передає (часто після певної переробки) сигнали із спинного мозку в головній (центрестремітельниє провідні дороги) і назад (відцентрові дороги). Нейронні утворення П. м. (ядра ретикулярної формації і черепномозкових нервів) беруть участь в управлінні кровообігом, диханням, травленням, а також в регулюванні активності вищих відділів головного мозку і сегментарного апарату спинного мозку, у тому числі при реалізації стану сну. На рівні П. м. передаються рухові імпульси до нейронів спинного мозку через пірамідну систему провідних доріг (корково-спінальную), створюючу тут перехрещення, і через екстрапірамідну систему .
В серединних відділах ретикулярній формації П. м. розташовані скупчення нервових клітин, створюючих низхідну ретікуло-спінальную систему, пригноблюючу руховий апарат спинного мозку, через яку опосередкують координуючі впливи з кори великих півкуль, підкіркових ядер, мозочка і ін. відділів головного мозку, керівників рухом і позою. У так званих ядрах шва знаходяться нейрони, що посилають відростки практично у всі розташовані вище відділи головного мозку і що роблять синхронізуючий вплив на електричну активність кори головного мозку з настанням фази «повільного» сну. Медіатор збудження цих нейронів — серотонін . При руйнуванні їх у експериментальних тварин або фармакологічній блокаді вироблення і виділення ними серотоніна виникає стійке безсоння, порушується поведінка. На дні 4-го шлуночку в П. м. розташовані нейрони (область так званої блакитної плями), які за допомогою медіатора норадреналіну впливають на ін. клітки ретикулярної формації і викликають включення гальмівної ретікуло-спінальной системи у фазі «швидкого» сну з пригнобленням в цей час м'язового тонусу і спинномозкових рефлексів. Т. о., П. м. як філогенетічеськи прадавній відділ головного мозку має важливе значення в здійсненні функцій сну .
В задньо-верхніх відділах П. м. проходят нервові дороги, передавальні із спинного мозку сигнали різних видів чутливості від рецепторів шкіри, м'язово-суглобової системи і внутрішніх органів. Деякі з цих доріг уриваються в ядрах П. м., де розташовані другі нейрони чутливої дороги, а також переходять на протилежну сторону, утворюючи перехрещення. Нейронні механізми П. м. за допомогою сигналів, що поступають по чутливих волокнах соматичних і вегетативних черепномозкових нервів (від шкіри, слизових оболонок оболонок і м'язів голови, рецепторів смакових, серця, крупних судин, дихальних доріг і легенів, травного тракту), і шляхом посилки команд по еферентних волокнах нервів до м'язових і залізистих елементів цих органів і до відповідних скелетних м'язів здійснюють автоматичне управління диханням, сердечним ритмом і рівнем кров'яного тиску, секрецією слини, секрецією і моторикою шлунку і тонкого кишечника, жуванням, ковтанням, блювотою, чханням (див. Бульбарноє тварина ), а також передачу команд мовному апарату (мова, м'язи м'якого піднебіння, гортані). Порушення цих функцій при двосторонньому пошкодженні П. м. викликає важкий синдром, званий бульбарним паралічем.
Літ. і мал.(малюнок) див.(дивися) при ст. Головний мозок .
