Екстрапірамідна система (від екстра... і греч.(грецький) pyramís — піраміда), сукупність структур мозку, що розташованих у великих півкулях і стволі головного мозку і беруть участь в центр, управлінні рухами, минувши кортикоспинальну, або пірамідну систему . Еволюційно найбільш древня система моторного контролю. ДО Е. с. відносяться базальні ганглії, червоне і інтерстиціальні ядра, тектум, чорна субстанція (див. Середній мозок ) , ретикулярна формація моста і довгастого мозку, ядра вестибулярного комплексу і мозочок . Одні утворення Е. с. не мають безпосереднього виходу до спінальним моторним центрам, інші зв'язані провідними дорогами з сегментарними рівнями спинного мозку і служать обов'язковою станцією перемикання імпульсациі, направленою з мозку до мотонейронів. Імпульси, що поширюються по волокнах Е. с., можуть досягати мотонейронів як через прямі моносинаптічеськие зв'язки, так і через посредство перемикань в різних вставних нейронах спинного мозку. Е. с. має важливе значення в координації рухів, локомоциі, підтримці пози і м'язового тонусу; особливо тісно вона пов'язана з контролем м'язів тулуба і проксимальних відділів кінцівок. Е. с. бере участь в емоційних проявах (сміх, плач). При поразці Е. с. порушуються рухові функції (наприклад, можуть виникнути гіперкінези, паркінсонізм ) , знижується м'язовий тонус.
Літ.: Костюк П. Р., Структура і функція низхідних систем спинного мозку, Л., 1973; Шаповалів А. І., Нейрони і синапси супраспінальних моторних систем, Л., 1975.
