Дитячі демократичні організації, добровільні масові об'єднання дітей і підлітків, що здійснюють під керівництвом комуністичних і робочих партій, демократичних, профспілкових, жіночих, молодіжних і ін. прогресивних організацій або у контакті з ними ідейно-політичне і етичне виховання підростаючого покоління; є організаційною формою участі дітей і підлітків в боротьбі трудящих за соціалізм і комунізм, за мир і демократію, за національну незалежність і соціальний прогрес. Д. д. о. будують свою роботу на основі широкого використання самодіяльності і самоврядності, методів гри і змагання, з врахуванням педагогічних для психологотипу закономірностей виховання і розвитку особи в дитячому і підлітковому віці. Принципи, вміст, форми, методи діяльності Д. д. о., їх структура, символіка і атрибути обумовлені цілями і завданнями організацій, соціальними і національними умовами їх роботи, особливостями історичного розвитку країни. Д. д. о. діють в соціалістичних країнах, в країнах, що добилися національної незалежності, і в капіталістичних країнах.
Перші Д. д. о. виникли на рубежі 19—20 вв.(століття), коли в умовах загострення протиріч капіталізму під впливом класової боротьби пролетаріату отримав розвиток молодіжний революційний рух; робочі підлітки брали участь в страйках і страйках мітингах і демонстраціях трудящих, поширювали нелегальну літературу, активно допомагали соціалістичним союзам молоді. У 1916—17 за рішенням Міжнародного бюро асоціації соціалістичних юнацьких союзів у ряді країн створюються дитячі соціалістичні групи і союзи: «Друзі дитинства» (Австрія), «Недільні школи» (Великобританія і скандінавські країни), «Юний союз годинника світу і саг» (Швеція) і ін. Проте діяльність цих груп і союзів носила в основному культурнічеський, просвітницький характер.
Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії, створення комуністичних партій і під їх керівництвом комуністичних союзів молоді зумовили в багатьох країнах світу підйом міжнародного революційного руху, розвиток дитячого комуністичного і демократичного руху.
В Радянській Росії перші комуністичні дитячі групи і союзи були створені в 1918—20: «Юні комуністи» в Нижньому Новгороді і Одесі, деткоми і детгорсовети в Білорусії, «Мурашник» в Пермі, деткомпартія в Тулі, юнтрудармія і «Юні Спартаки» на Україні і прочие. Після закінчення Громадянської війни склалися умови для утворення єдиної масової дитячої комуністичної організації під керівництвом комсомолу, яка була заснована 19 травня 1922 за рішенням 2-ої Всеросійської конференції РКСМ (див. Всесоюзна піонерська організація ним. В. І. Леніна).
В ці ж роки дитячі комуністичні організації створюються в ряду капіталістичні країн (Німеччина, Швейцарія, Італія, Бельгія, Норвегія, Швеція і ін.). 2-й конгрес Комуністичного інтернаціоналу молоді (КИМ, 1921) доручив національним союзам молоді організацію дитячих груп. При виконкомі КИМ був створений комітет деткомдвіженія, який координував роботу дитячих комуністичних організацій, проводив міжнародні заходи в захист прав дітей. У вересні 1922 в Берліні відбулася 1-я конференція керівників дитячих комуністичних організацій 11 країн. КИМ сформулював головні завдання дитячих комуністичних організацій: «... об'єднання пролетарських дітей під керівництвом комуністів, пробудження класової свідомості в пролетарському дитяті і виховання його в пролетарській солідарності і боротьбі з експлуататорами. Вся діяльність дитячих груп має бути направлена на те, щоб створити з дитяти соратника на загальному фронті пролетарської боротьби. Дитяча комуністична група тому є першим рівнем до комуністичної організації молоді» («Партія, комсомол і дитячий рух». Збірка, 1928, с. 32—33). Велику увагу розробці ідеологічних основ і політичних завдань молодіжного і дитячого демократичного руху приділяли В. І. Ленін і видатні діячі міжнародного комуністичного і робочого руху Н. До. Крупськая, Ф. Е. Дзержінський, М. І. Калінін, С. М. Корів, До. Цеткин, Р. Дімітров, Е. Тельман, Ст Списів, М. Торез, П. Тольятті, Хо Ши Мин.
Робота Д. д. о. в 20 — початку 30-х рр. в капіталістичних країнах проходіла в складних умовах: гоніння з боку властей і поліції, протидія церкві і школи, вплив буржуазних молодіжних і дитячих організацій. Проте Д. д. о. підсилювали свій вплив на дітей трудящих, спираючись на успіхи міжнародного революційного руху, використовуючи досвід піонерської організації ним. В. І. Леніна. У 1926 Д. д. о. діяли в 18 країнах, об'єднуючи близько 45 тис. чіл., а на початок 30-х рр. — близько 150 тис. (без СРСР і МНР(Монгольська Народна Республіка)).
Д. д. о. виступали проти фашизму і мілітаризму, брали участь в зборі засобів для Міжнародної організації допомоги борцям революції (МОПР), проводили Міжнародні дитячі тижні, допомагали страйковим комітетам і сім'ям страйкарів, викривали брехливу інформацію про СРСР, владнували політичні дискусії в школах. У зв'язку з настанням фашизму і мілітаризму на демократичні сили в капіталістичних країнах напередодні 2-ої світової війни і посиленням репресій, 6-й конгрес КИМ (1935) відповідно до вирішення Виконкому Комінтерну про зміну форм боротьби в захист дітей трудящих від фашизму прийняв постанову про розпуск більшості Д. д. о. У роки 2-ої світової війни 1939—45 в багатьох країнах діти трудящих брали участь в боротьбі проти фашизму і агресії, в боротьбі народів за національну незалежність. У історію дитячого демократичного руху навіки вписані імена національних героїв-підлітків: Льоні Голікова, Зіни Портнової, Валентина Котіка, Бориса Царікова, Марата Казея, Володі Дубініна (СРСР), Ким Донга і Ле Ван Тама (В'єтнам), Мітко Палаузова (Болгарія), Вітольда Нодельського (Польща), Франка Чезана (Італія), Бошки Буха (Югославія), Елені Папагеоргиу (Греція) і ін.
В соціалістичних країнах масові організації дітей і підлітків стали органічною частиною державної системи соціалістичного виховання підростаючого покоління. Для дитячих організацій створена державна мережа палаців і будинків піонерів і ін. позашкільних установ. Дитячі організації соціалістичних країн надають посильну допомогу трудящим в економічному і культурному будівництві. Стали традиційними міжнародні зустрічі дітей соціалістичних країн. Повсюдно діють клуби інтернаціональної дружби. За активну роботу по соціалістичному вихованню дітей і підлітків піонерські організації НРБ(Народна Республіка Болгарія), ГДР(Німецька Демократична Республіка), МНР(Монгольська Народна Республіка), СРСР, ВНР(Угорська Народна Республіка) нагороджені орденами.
В 1971 в соціалістичних країнах діяли масові організації дітей і підлітків: Всесоюзна піонерська організація ним. В. І. Леніна (заснована в 1922), Дімітровськая піонерська організація «Септемврійче» в НРБ(Народна Республіка Болгарія) (1944), Союз угорських піонерів (1946), Союз піонерів Куби (1964), Піонерська організація Югославії (1942), Союз польських харцеров (1945), «Сонендан»в КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) (1946), Піонерська організація ним. Э. Тельмана в ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1948), Піонерська організація МНР(Монгольська Народна Республіка) ним. Сухэ-Батора (1925), Піонерська організація СРР(Соціалістична Республіка Румунія) (1944), Піонерська організація Соціалістичного союзу молоді ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) (1945), Піонерська організація ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам) ним. Хо Ши Міна (1941).
В 50—60-і рр. посилився вплив Д. Д. о. в капіталістичних країнах. Групи і загони цих організацій створюються зазвичай за місцем проживання дітей і підлітків (їх діяльність в державних і приватних школах, як правило, не вирішується). Д. д. о. беруть участь в політичних кампаніях трудящих, поширюють відозви в захист світу і передвиборну літературу комуністичних і робочих партій, вивчають історію революційної боротьби знайомляться з життям і працею народів соціалістичних держав, переписуються зі своїми однолітками з різних країн.
Серед Д. д. о., що діють в капіталістичних країнах: «Піонери Франції» (заснована в 1945), Піонерська організація Союзу вільної німецької молоді Західного Берліна (заснована в 1967), «Молода гвардія» в Австрії (заснована в 1946), Демократичний союз піонерів Фінляндії (заснована в 1945), «Юні піонери» в Норвегії (заснована у 1952), Що «біжать вперед» в Швейцарії (заснована в 1961), Союз піонерів Бельгії (заснована в 1945), «Лісовий народ» у Великобританії (заснована в 1925). У країнах Африки і Азії, що завоювали національну незалежність, Д. д. о. беруть участь в ліквідації неписьменності, у відродженні національної економіки і культури. Серед них: Піонерська організація Гвінейської Республіки, «Піонери Сенегалу», «Піонери Народної Республіки Конго», «Авангард насеровцев» в АРЕ. Змінюється і характер діяльності національних скаутських організацій, багато хто з них співробітничає з Д. д. о. (наприклад, скаутизм Ірану, Пакистану, Алжіру, Індії).
При багато Д. д. о. створені групи дітей молодшого шкільного (у деяких країнах і старшого дошкільного) віку: у СРСР — жовтенята, у ВНР(Угорська Народна Республіка) — кишдобош (маленькі барабанщики, названа на честь дітей — героїв Революції 1848—49), в НРБ(Народна Республіка Болгарія) — чавдарче (по імені легендарного героя Чавдара), у МНР(Монгольська Народна Республіка) — багатирі, в ПНР(Польська Народна Республіка) — зухи (сміливі), в ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) — іскри, в ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам) — августята, в ГДР(Німецька Демократична Республіка) — юні піонери, у Великобританії — ельфіни при організації «Лісовий народ», в Австрії — буревісники в організації «Молода гвардія». У таких групах діти готуються до вступу в ряди Д. д. о.
Роботу Д. д. о. координують Усесвітня федерація демократичної молоді (ВФДМ) і створений при ВФДМ(Усесвітня федерація демократичної молоді) Міжнародний комітет дитячих і юнацьких організацій (СИМЕА). Під патронажем СИМЕА проходят семінари керівників Д. д. о., конференції науковців, дитячих письменників і журналістів, організовуються міжнародні конкурси дитячої творчості, спортивні змагання, кампанії в захист прав дітей. У літні канікули проводиться традиційне міжнародне дитяче літо в таборах Артек (СРСР), Республіка ним. В. Спис (ГДР), Кранево (НРБ), Чиллеберц (ВНР). Д. д. о. підтримують між собою контакти, співробітничають з прогресивними міжнародними організаціями. У Чехословакії, Франції, Фінляндії, Великобританії і ін. країнах організовуються міжнародні літні табори. Д. д. о. активно беруть участь в боротьбі за втілення в життя Декларації прав дитяти, в заходах ЮНЕСЬКО щодо розвитку культури і освіти. Діяльність Д. д. о. по вихованню дітей і підлітків у дусі ідеалів світу і соціального прогресу, гуманізму і інтернаціоналізму позитивно характеризувалася і наголошувалася багатьма прогресивними міжнародними організаціями.
Буржуазія, прагнучи ослабити вплив Д, що революціонізував. д. о. на молоде покоління, в цілях виховання дітей і підлітків у дусі буржуазної ідеології, створює багаточисельні дитячі релігійні організації, військово-спортивні молодіжні і дитячі союзи шовіністів (серед буржуазних дитячих організацій найбільш реакційними були «Гитлерюгенд» в Германії «Балілла» в Італії, які діяли в умовах фашистського режиму). На початку 20 ст в багатьох країнах світу організовані союзи бойскаутів і герлськаутов. У капіталістичних країнах діють (1972) скаутські організації, які об'єднують близько 10 млн. чіл. (див. Скаутизм ). Отримали розвиток організації, які формально не ставлять цілей політичного виховання, а покликані сприяти загальнокультурному і фізичному розвитку, професійній орієнтації дітей і підлітків, так звані дитячі ліги природи, асоціації дитячих майданчиків, любительські клуби (наприклад, в США: «Клуби хлопчиків», «Майбутні хатні господарки», «Майбутні фермери» і ін., які ведуть роботу з дітьми і підлітками починаючи з 7—10-річного віку). Проте по суті їх діяльність направлена на виховання підростаючого покоління у дусі вірності ідеалам буржуазного суспільства.
Літ.: Спадкоємцям революції. Документи партії про комсомол і молодь, М., 1969; Партія, комсомол і дитячий рух. Сб. під ред. ЦБ юних піонерів при ЦК ВЛКСМ, [М.], 1928; Піонери за кордоном, М. — Л., 1927; Зарубіжні молодіжні організації [М., 1968]; Пушкіна Ст, Піонерський глобус, [М.], 1967; Дімітров Р., За младежта і піонеріте, Софія, 1966; Hoernle Е., Manual for leaders of children''s groups, B., [1920]; Seid bereit zum Kampf für die Sache Ernst Thälmanns, [B.], 1958; New trends in youth organizations (а comparative survey), P., 1960, UNESCO; Facts on world scouting, 2 ed., Ottawa, 1961.
