Піонерські газети, в СРСР масові суспільно-політичні періодичні видання для піонерів і жовтенят, органи ЦК ВЛКСМ і ЦК ЛКСМ союзних республік, обкомів комсомолу, Центральної ради Всесоюзної піонерської організації ним. В. І. Леніна, республіканських і обласних рад піонерських організацій. Перші в СРСР друкарські газети дитячих об'єднань і організацій — «Дитяча правда» (1919, Саратов), «мурашка-чудодій» (1920, Перм), «Наша газетка» (1922, Тула) — вели серед читачів в основному загальноосвітню роботу, газета «Юний спартак» (1922, Харків) носила політичний характер. Після створення в 1922 піонерській організації в більш ніж 20 містах почали виходити П. г.: «Будь готовий» (Перм), «Діти Жовтня» (Владивосток), «За Ільічем» (Казань), «Київський піонер», «Ленінські онучата» (Ростов-на-Дону, Вологда), «Молодий піонер» (Тбілісі), «Юні будівельники» (Красноярськ), «Юний ленінець» (Єреван), «Юний піонер» (Курськ, Смоленськ), «Юний будівельник» (Мінськ) і ін. Великий вплив на визначення типа П. р., її відділів, круга авторів, специфічних форм і методів роботи з юними читачами і кореспондентами надали газети «Ленінські іскри» (з 1924, Ленінград) і «Піонерська правда» (з 1925, Москва). До кінця 1925 видавалося 27 П. р. (на російському і інших мовах народів СРСР) загальним накладом 165 тис. екземплярів. У 1927—39 для дітей сільських районів видавалася газети «Колгоспні хлопці» (первинна назва «Газетка дружних хлопців», в 1927 наклад 30 тис. екземплярів, в 1931 — 1 млн. екземплярів). З 1925 почала звучати в ефірі «Піонерська зоречка» . У резолюції 13-го з'їзду РКП(б) «Про друк» (1924), постанові ЦК ВКП(б) «Про заходи щодо поліпшення юнацького і дитячого друку» (1928) сформульовані основні завдання періодичних видань для дітей і юнацтва — комуністичне виховання підростаючого покоління, залучення його до участі в соціалістичному будівництві. Безпосереднє керівництво П. р. доручене ЦК ВЛКСМ. У документах ЦК ВЛКСМ про роботу П. р. і розвиток деткоровського руху — «Про піонерські друкарські газети», «Лист про піонерські газети», «Про деткоровськом рух» (все в 1925), «Про нові дитячі газети» (1934), «Про дитячі газети» (1935) — були визначені вміст і форми роботи редакцій П. р., структура їх відділів.
В становленні П. р. брали участь діячі Комуністичної партії і Радянської держави — Н. До. Крупськая, М. І. Калінін, Ф. Е. Дзержінський, А Ст Луначарський, С. М. Корів, Г. М. Кржіжановський і ін. Науково-популярні статті для П. р. писали Їм. Ярославський, Ф. Я. Кон, Ст Д. Бонч-Бруєвіч, Н. А. Семашко. У П. р. виступали М. Горький, Ст Ст Маяковський, Би. С. Жітков, Ст Ст Біанки М. М. Прішвін, А. П. Гайдар, М. А. Светлов, С. Я. Маршак, К. І. Чуковський і ін. П. р. беруть участь в боротьбі за зміцнення і зростання рядів піонерської організації, залученні піонерів до суспільно корисних справ (допомога школі в здійсненні всеобучу, вивчення і охорона природних багатств країни і т.д.), поширюють досвід передових піонерських дружин, сприяють розвитку тімуровського і юннатського руху, оборонно-масової роботи, дитячої творчості, пропагують хід соціалістичного будівництва. На сторінках П. р. регулярно публікуються матеріали для жовтенят. У Артеку проводяться традиційні всесоюзні зльоти і збори юних кореспондентів П. р.
В 1974 виходило 28 П. р. на 22 мовах народів СРСР: всесоюзна — «Піонерська правда»; РРФСР — «Ленінські іскри» (Ленінград, з 1924), «Башкортостан піонерові» («Піонер Башкирії», Уфа, з 1930, на башкирській мові), «Ям делій» («Будь готовий», Йошкар-ола, з 1933, на мари.(марійський) мові), «Яшь ленінчи» («Юний ленінець», Казань, з 1924, на татарській мові),«Дась лу» («Будь готовий», Іжевськ, з 1930, на удмурдськом мові), «Піонер сасси» («Клич піонера», Чебоксари, з 1930, на чуваській мові), «Белем буол» («Будь готовий», Якутськ, з 1936, на якутській мові); УРСР — «3ipka» («Зірочка», Київ, з 1925, українською мовою), «Юний ленінець» (Київ, з 1922); БССР — «Пiянер Беларусi» («Піонер Білорусії», Мінськ, з 1929, на білоруській мові) «Зоречка» (Мінськ, з 1945); Узбецька РСР — «Ленін учкуні» («Ленінська іскра», Ташкент, з 1929, на узбецькій мові), «Піонер Сходу» (Ташкент, з 1927), «Жеткиншек» («Зміна», Нукус, з 1932, на каракалпацькій мові); Казахська РСР — «Казахстан піонерi» («Піонер Казахстану», Алма-Ата, з 1930, на казахській мові), «Дружні хлопці» (Алма-Ата, з 1933); Грузинська РСР — «Норчи ленінелі» («Юний ленінець», Тбілісі, з 1931, на грузинській мові); Азербайджанська РСР — «Азербайджан піонері» («Піонер Азербайджану», Баку, з 1938, на азербайджанській мові); Литовська РСР — «Летувос піонерюс» («Піонер Литви», Вільнюс, з 1946, на литовській мові); Молдавська РСР — «Тинерул ленініст» («Юний ленінець», Кишинів, з 1941, на молдавській мові), «Юний ленінець» (Кишинів, з 1941); Латвійська РСР — «Піоніріс» («Піонер», Рига, з 1946, латиською мовою); Киргизька РСР — «Киргизстан піонері» («Піонер Киргизії», Фрунзе, з 1933, на киргизькій мові); Таджицька РСР — «Піонері Тоджікистон» («Піонер Таджикистану», Душанбе, з 1929, на таджицькій мові); Вірменська РСР — «Піонер канч» («Піонерський клич», Єреван, з 1925, на вірменській мові); Туркменська РСР — «Мидам тайяр» («Завжди готовий», ашхабад, з 1930, на туркменській мові); Естонська РСР — «Сяде» («Іскра», Таллінн, з 1946, на естонській мові). Загальний разовий наклад П. р. в 1974 понад 17 млн. екземплярів, періодичність 1—2 випуски в тиждень.
П. р. видаються союзами молоді і піонерських організацій ін. соціалістичних країн: «Тьен нієн Тієн Фонг» («Юний Авангард») — ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам); «Септемврійче» («Сентябренок») — Болгарія; «Троммель» («Барабан») — ГДР(Німецька Демократична Республіка); «Мале новіне» («Маленькі вісті»), «Тітов піонір» («Тітовський піонер») — Югославія; «Седмічка» («Тиждень»), «Камарад» («Товариш») — Чехословакія; «Піонерин унен» («Піонерська правда») — МНР(Монгольська Народна Республіка); «Святий млодих» («Світ молодих») — Польща і ін.
П. м. СРСР і ін. соціалістичних країн організовують традиційні міжнародні акції солідарності піонерських організацій, конкурси дитячої творчості, спортивні змагання, обмінюються публікаціями і т.д. Для координації роботи редакцій П. р. соціалістичних країн проводяться наради і семінари редакторів (1961, Прага; 1966, Москва; 1970, Варшава). Інформація про основних напрямах діяльності П. р. соціалістичних країн публікується в «Бюлетені СИМЕА» — Міжнародного комітету дитячих і юнацьких організацій.
Літ.: Про партійний і радянський друк, радіомовлення і телебачення, М. 1972; Піонерський друк в документах, Л., 1972; Вишнєвська Ю. Н., Виникнення піонерської друкарської газети в СРСР (1922—1925), «Вісник БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова)», 1972 № 20.
