Джемс Уїльям
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Джемс Уїльям

Джемс, Джеймс (James) Уїльям (11.1.1842, Нью-Йорк, — 16.8.1910, Чокоруа, Нью-Хемпшир), американський філософ-ідеаліст і психолог, один із засновників прагматизму . Професор фізіології і психології, потім філософії Гарвардського університету (1872—1907). У поглядах Д. суперечливо поєднувалися емпіризм і біологизм з крайнім індивідуалізмом, затвердженням свободи волі і елементами містицизму. Розвиваючи ідеї Ч. Пірсу, Д. висунув новий, «прагматичний» критерій істинності, згідно з яким достеменне те, що відповідає практичній успішності дії. Істина, по Д., «... просто вигідне в образі нашого мислення» («Pragmatism», N. Y., 1963, р. 98). Д. намагався стати над матеріалізмом і ідеалізмом, оголошуючи єдиною реальністю безпосередній плотський досвід індивіда (так званий радикальний емпіризм). Первинний матеріал досвіду «нейтральний», але його елементи можуть виступати в процесі пізнання і як фізичне, і як психічне в цілях практичної зручності. Думки, згідно Д., як і речі, складаються з відчуттів і вражень (див. чи «Існує свідомість?», 1904, в збірці: Нові ідеї у філософії, збірка 4, 1913), що зближує позиції Д. з махізмом . В. І. Ленін рахував відмінності між махізмом і прагматизмом Д. у розумінні досвіду «нікчемними і десятистатечними» (див. Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 18, с. 363, примітки). У психології Д. виступив проти ассоцианізма, розвинувши, на противагу йому, свою концепцію «потоку свідомості» — цілісних і індивідуальних психічних станів, що безперервно змінюють один одного, зміна яких відображає фізіологічні процеси в організмі. Д. висуває на перший план принцип активності психічного життя і примат в ній волі і інтересу. Психіка, по Д., володіє життєвою, «функціональною» цінністю, будучи знаряддям біологічного виживання індивіда. Учення Д. про емоції як вираження тілесних рухів послужило одним з витоків пізнішого біхевіорізма . У роботах по психології релігії Д. зводив релігію до індивідуальних переживань, підметом науковому аналізу, і в той же час з позицій прагматизму захищав релігію, яка «достеменна» постільки, поскільки корисна, т.к. она нібито додає упевненість і стійкість існуванню. Д. також активно займався парапсихологічними дослідами і спіритизмом.

загрузка...

  В своїх політичних переконаннях Д. — представник буржуазного лібералізму.

  Соч.: Principles of psychology, v. 1—2, N. Y., 1890; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Наукові основи психології, СП(Збори постанов) Би, 1902; Залежність віри від волі, СП(Збори постанов) Би, 1904; Різноманіття релігійного досвіду, М., 1910; Прагматизм, СП(Збори постанов) Би, 1910; Всесвіт з плюралістичної точки зору, М., 1911.

  Літ.: Биховський Би. Е., Прагматизм і «радикальний емпіризм» В. Джемса, в сб.(збірка): В. І. Ленін і питання марксистської філософії, М., 1960; Богомолов А. С., Англо-американська буржуазна філософія епохи імперіалізму, М., 1964, гл.(глав) 4 § 1; Perry R. Ст, Thought and character of W. James, v. 1—2, Boston, 1935; Morris L. R., W. James, N. Y., 1950; Wiid J., The radical empiricism of W. James, N. Y., 1969. Див. також літературу при ст. Прагматизм .

  Би. Е. Биковський, Д. Н. Ляліков.

В. Джемс.