Гідротехнічна меліорація , система заходів для корінного поліпшення несприятливого водного режиму земель. У СРСР застосовують наступні види Р. м.: зрошування — в основному в південних і південно-східних районах; осушення — переважно на С. і З.-З.(північний захід) країни: обводнення — в безводих і маловодих степових і напівпустинних районах: промивання засолених земель; боротьбу з ерозією грунту на схилах, що розмиваються, і яроутворенням; регулювання річкового стоку і русел річок; використання стічних вод для зрошування (див. Поля зрошування ) — поблизу великих міст і насів, пунктів; кольматаж — на полях із скелетними (з великою кількістю уламків гірських порід) або малопотужними грунтами, на заболочених або знижених ділянках.
Р. м. дозволяє управляти водним режимом грунту, додає стійкість з.-х.(сільськогосподарський) виробництву, дає можливість продуктивно використовувати землю. Врожайність з.-х.(сільськогосподарський) культур на поливних землях у декілька разів більше, ніж на незрошуваних (зернових в 1,5—2 рази, кормових в 4—5 разів); високі і стійкі урожаї на осушених землях, особливо на низовинних болотах. Р. м. тісно пов'язана з агролісомеліорацією, хімічною меліорацією, культуртехнічеськимі роботами, складовими єдиний комплекс по поліпшенню природних умов з.-х.(сільськогосподарський) виробництва. Р. м. необхідно поєднувати з освоєнням і правильним використанням земель (сівозміни, підбір культур і сортів, висока агротехніка і т.п.). Лише в цьому випадку Р. м. буде економічно ефективним і з'явиться найважливішим засобом інтенсифікації сільського господарства.
Для здійснення Р. м. будують гідротехнічні споруди. Комплекс інженерних споруд і пристроїв, забезпечуючу подачу і розподіл води на зрошуваних землях (разом із зрошуваною територією) складає зрошувальну систему, для осушення — осушну систему . При обводненні споруджують колодязі, ставки, канали, водопроводи. Для регулювання річок заглиблюють і розширюють їх русла, зводять греблі і вали, а для регулювання стоку споруджують водосховища. На засолених грунтах промивні води, що містять солі, видаляють через дренажні системи (див. Дренаж сільськогосподарських земель ). Для боротьби з водною ерозією на схилах владнують водозбірні канали, що водозатримують вали, проводять терасування схилів, владнують скидні споруди в ярах і балках. Р. м. на місцях виконують спеціальні будівельно-монтажні управління, машинно-меліоративні і луго-меліоратівні станції, машинно-меліоративні загони, радгоспи і колгоспи. Велика частина гідромеліоративних робіт проводиться за рахунок державного бюджету.
