Гідротехнічний тунель , підземний водоводів замкнутого поперечного перетину з напірним або безнапірним рухом води, влаштований в земній корі без розтину лежачої над ним маси грунту. Р. т. споруджуються в разі глибокого заставляння водовода, коли відкрита виїмка грунту економічно недоцільна або коли траса відкритого водовода проходіт по крутих зсувних схилах або густо населеній забудованій території. По основному водогосподарському призначенню розрізняють Р. т.: енергетичні, іригаційні, судноплавні, лісосплавні, водоскидні, водопровідні, будівельні (для тимчасового відведення річкової води при будівництві гідровузла) і комбіновані (що задовольняють різним водогосподарським цілям).
Форми і розміри перетину Р. т. набувають залежно від характеру рухи води навколишніх гірських порід і значень вертикального і бічного гірського тиску. Найбільш поширені форми перетинів безнапірних тунелів — овальні, прямокутні, ночвоподібні, підковоподібні; напірних — круглі. Основний конструктивний елемент перетину Р. т. — оброблення . Вона забезпечує водонепроникність Р. т. і захист вироблень від обвалень і деформації порід, зменшує шорсткість його стінок. Оброблення можуть бути бетонні, залізобетонні металеві (для напірних Р. т.).
В гірських районах Р. т. крупних високонапірних гідровузлів незрідка владнують (по висоті) в декілька ярусів, утворюючи єдиний комплекс підземних гідротехнічних споруд, сполучених допоміжними тунелями для повідомлення з підземними машинними залами гідроелектростанцій, залами управління гідротехнічними затворами, з вентиляційними і аераційними шахтами і т.п. Трасу Р. т. зазвичай вибирають на основі економічного порівняння декількох варіантів з врахуванням геологічної обстановки і умов виробництва робіт (проходки).
Радянськими гідротехніками побудовані великі Р. т. для Асуанського (АРЕ) (діаметр 15 м-коду , дл.(довжина) 282 м-код ), Чарвакського (СРСР) (діаметр 12 м-коду , дл.(довжина) 774 м-код ) і ін. гідровузлів.
Літ.: Бурдзгла Н. Л., Нові конструкції гідротехнічних водоводов і тунелів, М., 1954; Зурабов Г, Р., Бугаєва О. Е., Гідротехнічні тунелі гідроелектричних станцій, М. — Л., 1962.
