Гідроліз рослинних матеріалів , взаємодія полісахаридів (див. Сахара ) нехарчової рослинної сировини (деревні відходи, бавовняне лушпиння, соняшникове лушпиння і т.п.) з водою у присутності каталізаторів — мінеральних кислот. Вихідна рослинна сировина зазвичай містить до 75% нерозчинних у воді полісахаридів у вигляді целюлози і геміцеллюлоз, при розкладанні яких спочатку утворюються проміжні з'єднання, а потім прості цукру — монози. Поряд з утворенням моноз відбувається і їх частковий розпад з утворенням фурфуролу, органічних кислот, гумінових кислот і ін. речовин. Швидкість гідролізу зростає із збільшенням температури і концентрації кислоти.
Р. р. м. є основою гідролізних виробництв, службовців для здобуття важливих харчових, кормових і технічних продуктів. У виробничих умовах продуктами Р. р. м. є гідролізат — розчини моноз (пентоз і гексоз, зокрема глюкози), леткі речовини (органічні кислоти, спирти) і твердий залишок — гідролізний лігнін. Вихід моноз може досягати 90% від полісахаридів. Гідролізат піддає подальшій біохімічній або хімічній переробці залежно від профілю гідролізних виробництв і необхідних видів товарної продукції.
Найбільш поширена біохімічна переробка гідролізату для здобуття білково-вітамінних речовин — дріжджів кормових . Один з найважливіших продуктів гідролізного виробництва — етиловий спирт також отримують біохімічним путем— зброджуванням гексоз гідролізату.
Харчову глюкозу і технічну ксилозу отримують відповідно з гексозних і пентозних гідролізату шляхом очищення їх від мінеральних і органічних домішок, упарювання і кристалізації. При хімічній переробці гідролізату відновленням моноз, що містяться в них, отримують багатоатомні спирти : з гексоз утворюються відповідні гексити (сорбіт, Маніт, дульцит і т.д.), а з пентоз — пентіти (ксиліт, арабіт і ін.). Шляхом гідрогенолізу багатоатомних спиртів можна отримати гліцерин пропіленгліколь і етилгліколь. Дегідратацією пентоз отримують фурфурол, вихід якого залежить від складу сировини і умов гідролізу і дегідратації. При дегідратації гексоз утворюється левулінова кислота, використовувана у ряді хімічних синтезів.
При піролізі лігніну утворюються смоли і напівкокс, який піддають термічній активації для здобуття активного газового і знебарвлюючого вугілля. При обробці гідролізного лігніну концентрованої сірчаною кислотою утворюється активне вугілля — коллактівіт. При обробці лугами лігнін розчиняється, а при подальшому підкисленні виділяється активований лігнін, що є активним наповнювачем синтетичного каучуку. Гідролізний лігнін використовують також як паливо. Див. також Гідролізна промисловість .
