Гейзенберг Вернер
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гейзенберг Вернер

Гейзенберг , Хайзенберг (Heisenberg) Вернер (р. 5.12.1901, Вюрцбург), німецький фізик, один з творців квантової механіки . У 1923 закінчив Мюнхенський університет, де слухав лекції А. Зоммерфельда . У 1923—27 асистент М. Борна . У 1927—41 професор Лейпцігського і Берлінського університетів. З 1941 професор і директор інституту фізики Макса Планка в Берліні і Геттінгене, з 1955 — в Мюнхені.

загрузка...

  В 1925 Р. спільно з Н. Бором розробив т.з. матричну механіку — перший варіант квантової механіки, що дав можливість обчислити інтенсивність спектральних ліній, що випускаються простою квантовою системою, — лінійним осцилятором. Виробив квантовомеханічний розрахунок атома гелію, показавши можливість його існування в двох різних станах. У 1927 сформулював співвідношення неопределенностей, що виражає зв'язок між імпульсом і координатою мікрочастки, обумовлену її корпускулярно-хвильовою природою (див. Неопределенностей співвідношення ). За роботи по квантовій механіці Р. в 1933 присуджена Нобелівська премія Р. розробив (незалежно і одночасно с Я. І. Френкелем ) теорію спонтанної намагніченості феромагнетиків і обмінної взаємодії, орієнтуючого елементарні магнітики при намагніченні речовини. Автор робіт по структурі атомного ядра, в яких розкритий обмінний характер взаємодії нуклонів в ядрі, а також робіт по релятивістській квантовій механіці і єдиній теорії поля — нелінійній теорії, ставлячим завданням дати єдину теорію всіх існуючих фізичних полів.

  Соч.: Über quantentheoretische Umdeutung kinematischer und mechanischer Beziehungen, «Zeitschrift für Physik», 1925, Bd 33, Н. 12; Mehrkörperproblem und Resonanz in der Quantenmechanik, там же, 1926, Bd 38 Н. 6—7, Bd 41, Н. 4—5; Über den anschaulichen Inhalt der quantentheoretischen Kinematik und Mechanik, там же, 1927, Bd 43, Н. 3—4: Zur Theorie des Ferromagnetismus, там же, Bd 49, Н. 9—10: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Фізичні принципи квантової теорії. М. — Л., 1932; Фізика атомного ядра, М. — Л., 1947; Теорія атомного ядра, М., 1953; Філософські проблеми сучасної атомної фізики, М., 1953; Введення в єдину польову теорію елементарних часток, М., 1968.

  Літ.: Hörz Н., Werner Heisenberg und die Philosophie, Ст, 1966.

Ст Гейзенберг.