Виробнича естетика, 1) розділ технічної естетики, що вивчає закономірності формування і особливості естетичної організації виробничого середовища в умовах промислового підприємства. У дослідженнях в області П. е. використовуються дані теорії архітектури, психофізіології, кольорознавства, світлотехніки, акустики, ергономіки і комплексу наук про працю (див. Наукова організація праці — НОТ), а також враховуються технологічні вимоги виробництва. 2) Комплекс практичних заходів щодо естетичної організації виробничого середовища, у тому числі архітектурно-художнє вирішення інтер'єрів, створення оптимальних светоцветових і мікрокліматичних умов, художнє конструювання промислового устаткування, організація робочих місць і засобів візуальної комунікації, а також благоустрій і озеленення території. Ін.(Древн) складова частина цих заходів — естетична організація умов і процесу праці за допомогою швидкозмінних елементів середовища (модуляція светоцветового клімату і засобів інформації, музичне виробниче мовлення і ін.), а також витворів мистецтва, куточків живої природи і пр. П. е. забезпечує комфортні умови праці; це ж є одному із завдань НОТ. Ефективність П. е. визначається зростанням продуктивності праці і підвищенням якості продукції, що випускається. П. е. є одним із засобів етичного виховання трудящих, розвиваючи у них естетичне відношення до праці і його результатів.
Літ.: Лапін Ю., Шехов Би., Про комплексну естетизацію підприємства, що діє, «Технічна естетика», 1968 № 11; Естетична організація виробничого середовища. Питання виробничої естетики, М., 1972 (Тр. ВНІЇТЕ, ст 3).
