Виробниче об'єднання, комбінат, єдиний спеціалізований виробничо-господарський комплекс, до складу якого входять фабрики, заводи, научно-ісследовательськие, конструкторські, технологічні і ін. організації, що мають між собою виробничі зв'язки і централізоване допоміжне і обслуговуюче виробництво. Виробничі одиниці, що входять до складу П. о., не є юридичними особами і на них не поширюється Положення про соціалістичному державному виробничому підприємстві .
П. о. почали створюватися в СРСР в 60-х рр. у вигляді фірм, найчастіше на базі виробничий зв'язаних між собою дрібних підприємств, що випускали в основному однорідну продукцію, під керівництвом провідного головного підприємства.
В умовах науково-технічної революції і збільшення обсягів випуску продукції концентрація різнорідних виробництв на крупних підприємствах стала недостатньою, тому була замінена концентрацією специалізіродванного виробництва, що дозволяє широко використовувати високопродуктивну техніку і підвищувати економічну ефективність суспільного виробництва. Прикладами П. о. є: КАМАЗ — найбільший комплекс по випуску вантажних автомобілів і двигунів в р. Набережні Човни, до складу якого входять спеціалізовані промислові підприємства, об'єднання ЗІЛ, тракторобудівні і верстатобудівні об'єднання, мінське взуттєве об'єднання «Промінь», київське об'єднання «Укркожгалантерея».
П. о. діють на основі господарського розрахунку, забезпечують повне відшкодування витрат на виробництво продукції вміст апарату управління і здобуття прибули, достатньою для розрахунків з державним бюджетом і оплати відсотків за кредит, а також для розвитку П. о. і утворення різних фондів і резервів.
П. о., володіючи господарсько-оперативною самостійністю і крупнішими ресурсами, створюють сприятливі умови для повного господарського розрахунку. Велике П. о. має великі можливості для раціональної організації виробничого процесу, постачання і збуту і здійснення єдиної технічної політики.
П. о. — важлива господарська ланка промисловості; його діяльність будується на поєднанні централізованого керівництва з господарською самостійністю і ініціативою об'єднання, П. о. діють відповідно до Положення про виробниче об'єднання (комбінаті), затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 27 березня 1974. Поряд з цим П. о. інколи користується також правами, якими воно може наділятися в установленому порядку міністерством, відомством або Радою Міністрів союзної республіки, П. о. можуть входити до складу всесоюзного або республіканського.
Керівництво П. о. здійснює, як правило, апарат управління головного підприємства. П. о. очолює генеральний директор або директор. На правах консультативного органу в П. о. імєєтся рада директорів, в яку входять керівники всіх виробничих одиниць, а також представник відповідного профспілкового органу. Головою ради є генеральний директор (директор) об'єднання.
В промисловості зарубіжних соціалістичних країн комплекси типа П. о. охоплюють цілі галузі і підгалузі і формуються за принципом технологічної однорідності виробництва, єдиної сировинної бази або послідовності технологічного процесу. Найбільш поширеною формою об'єднань, аналогічних радянським П. о., є комбінати в ГДР(Німецька Демократична Республіка) і Польщі, державні господарські організації в Болгарії, концерни і комбінати в Чехословакії, Див. також Науково-виробниче об'єднання .
