Бюджет державний, кошторис (розпис) майбутніх доходів і витрат держави, що складається щорік. Суть Би. р. кожної країни визначається економічних буд суспільства, природи і функцій держави (див. також Бюджетна система ).
Би. р. в капіталістичних країнах виражає стосунки додаткової експлуатації трудящих. Розвиток його підпорядковано стихійним закономірностям капіталістичного виробництва, і тому він виступає лише як орієнтування «... розпис передбачуваних доходів і витрат держави на поточний рік...» (Маркс До., див.(дивися) Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 9, с. 78). Відповідно до функцій буржуазної держави засобу Б. р. використовуються в значній частині на непродуктивні цілі (на мілітаризацію економіки, на апарат пригноблення), і тому він відображає паразитичний характер вжитку національного доходу. Через циклічний характер розвитку капіталістичного господарства Б. р. відрізняється крайньою нестійкістю. Спади і кризи ведуть до скорочення вступів до бюджету, викликаючи одночасно зростання його витрат. Нестійкість бюджету виявляється і в частих його дефіцитах, які в період загальної кризи капіталізму стають хронічними.
Би. р. сучасного імперіалістичного держав як в фокусі відображає суть державно-монополістичного капіталізму. Безпосереднє втручання буржуазної держави в економіку, в процес виробництва, розподілу і перерозподілу національного доходу вабить посилення ролі Б. р. Підвищується доля національного доходу, що зосереджується в руках держави і перерозподіляється через бюджет. Так, на початку 20 ст в розвинених капіталістичних країнах (США, Великобританії, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) Франції) держава акумулювала в бюджеті 5—10% національного доходу, а в 1968 вже 30—45%. У ряді країн через Би. р. прямо або побічно фінансується від 1 / 3 до 1 / 2 всіх інвестицій в основний капітал.
Головним джерелом доходів бюджету капіталістичної держави є податки, становлять 85—95% всіх бюджетних доходів і падаючі в основному на робітників, службовців, селян (фермерів) і дрібну буржуазію. Так, в Би. м. Франції в 1967 податкових вступів складали 92,2% всіх бюджетних доходів, у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і США близько 95%, у Великобританії 91,2%. На долю неподаткових доходів (вступів від підприємств, державного імуществ і тому подібне) доводиться від 5 до 15%. Хоча податковий прес усе більш посилюється, податків не вистачає для покриття зростаючих витрат і бюджетного дефіциту буржуазного держав, і вони удаються до позик і паперово-грошової емісії (див. таблиці. 1 і 2).
Головна частина витрат державного бюджету в капіталістичних країнах займають витрати, пов'язані з веденням і підготовкою нових воєн (прямі і непрямі військові витрати). У розвинених капіталістичних країнах вони складають до 50% всіх витрат бюджету. Монополії отримують від військових замовлень, оплачуваних за рахунок Би. р., колосальні прибутки і використовують їх як засіб підтримки високої кон'юнктури. Значне місце в Би. р. багатьох капіталістичних країн займають витрати по державному боргу (виплаті відсотків за державним боргом). Ці витрати відносяться до непрямих військових витрат, оскільки самі позики використовуються в основному на військові цілі.
Важливою статтею витрат Би. р. є витрати, пов'язані з втручанням буржуазної держави в економіку і її регулюванням. Державне фінансування економіки отримало після 2-ої світової війни 1939—45 широкий розвиток у ряді розвинених капіталістичних країн. Крупні витрати пов'язані з будівництвом державних підприємств і виплатою компенсацій колишнім власникам націоналізованих підприємств. Наприклад, у Великобританії в окремі роки ці платежі досягали 120—200 млн. фунтів стерлінгів, у Франції — більше 200 млн. франків. Держава у вигляді прямих капіталовкладень і субсидій монополіям фінансує у Франції до 50% загальної суми капітальних вкладень, у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) до 30—40%, в Італії до 60%. Зростають витрати Б. р. на інфраструктуру — будівництво доріг, мостів, портів, газопроводів, установ освіти, охорони здоров'я і інших об'єктів, що мають високу капіталоємність і малу прибутковість і тому невигідних для монополій. Основна частина витрат на інфраструктуру фінансується з місцевих бюджетів. В умовах науково-технічної революції зростають витрати на наукові дослідження: у США з 1954 по 1967 вони виросли з 5,7 млрд. доларів до 24 млрд. доларів, причому до 70% цих витрат покривається за рахунок Би. р. У ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) ці витрати зросли з 1958 по 1967 майже в 6 разів, більше половини їх оплачується за рахунок Би. р. У Франції Б. р. покриває 2 / 3 цих витрат. Крупні засоби йдуть на заохочення експорту надання кредитів іноземним державам і так далі Значні засоби Б. р. витрачаються на вміст державного апарату — чиновників, поліції, судна і так далі Витрати на соціально-культурні потреби (освіта, охорона здоров'я і соціальне забезпечення) відносно невеликі і пов'язані з підготовкою кваліфікованих кадрів для капіталістичних підприємств, підтримкою працездатності населення. Буржуазна держава вимушена збільшувати ці витрати впливом класової боротьби і зростаючих вимог трудящих. Про структуру витрат Би. р. в капіталістичних країнах дають вистава дані (таблиця. 3 і 4).
Специфічні межі мають Би. р. в країнах, що розвиваються. Вони в значній частині використовуються для розвитку національного господарства, розширення державного сектора і соціально-культурного будівництва, для ліквідації наслідків колоніалізму і створення незалежної економіки. У ОАР(Об'єднана Арабська Республіка), Бірмі, Індії і ряду ін. країн понад 50% витрат Би. р. прямує на ці цілі. Причому в цих країнах існують також спеціальні бюджети капітальних вкладень, засоби яких призначені на інвестиції в народне господарство і на соціально-культурне будівництво.
Би. р. в дореволюційній Росії. Перші відомості про загальний кошторис державних доходів і витрат дореволюційної Росії і городові кошториси відносяться до 1645. При Петре I були проведені крупні фінансові реформи в цілях збільшення доходів казни і поліпшення порядку їх стягування, створені колегії для керівництва фінансовими справами (1718). Петровськая розпис на 1723 включав 9200 тис. крб. доходів і 9578 тис . крб. витрат. Серед доходів головне місце займали подушна подать (5096 тис. крб. ), шинкові збори (1002 тис. руб .) і митний дохід (656 тис. руб .). Витрати на армію і флот складали 6899 тис. крб. В 1802 засновано міністерство фінансів, яке почало регулярно складати щорічні бюджети. Хоча з 1897 бюджет щорік зводився з перевищенням доходів над витратами, фактично він був хронічно дефіцитним. «Вільна готівка» казначейства утворювалася за рахунок зростання державного боргу, підвищення цін на горілку і ін. джерел (див. Ст І. Ленін, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 6, с. 257—63 і т. 23 с. 25—27). Головними статтями доходів Би. р. були доходи від горілчаної монополії, непрямі і прямі податки, мита. Серед витрат на 1-м-коді місці стояли прямі військові витрати і платежі по державних позиках. У роки 1-ої світової війни 1914—18 бюджетний дефіцит зріс з 39,1% до всієї суми витрат в 1913 до 81,7% в 1917. Державний борг Росії збільшився з 8,8 млрд. крб. в 1913 до 60 млрд. руб . до весни 1917.
Би. р. соціалістичних країн виражає економічне стосунки планового розподілу суспільного продукту і національного доходу між підрозділами суспільного виробництва і економічними районами країни, класами і соціальними групами населення на базі суспільної власності. Державний бюджет СРСР — основний фінансовий план освіти і використання загальнодержавного фонду грошових коштів Радянської держави. У Б. м. СРСР зосереджується частина національного доходу Радянського Союзу, що направляється на планомірний розвиток промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі і ін. галузей народного господарства, на підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих, на оборону країни, на вміст органів державного управління. У СРСР через Би. р. забезпечується приблизно половина витрат, пов'язаних з розширеним відтворенням (капітальні вкладення, приріст оборотних коштів, освіта резервів) і близько 80% засобів, призначених на соціально-культурні потреби, а також витрати на вміст органів державного управління і оборону країни. Централізація в Би. р. значної частини грошових накопичень соціалістичного господарства і деякої долі доходів населення служить важливою умовою планового розвитку народного господарства, дотримання оптимальних пропорцій між фондами накопичення і вжитку національного доходу, забезпечення раціональних балансових зв'язків між галузями народного господарства.
Би. м. СРСР зіграв велику роль в створенні фундаменту соціалістичної економіки і побудові соціалізму. Розподіл і перерозподіл в роки перших п'ятирічок (1929—40) через Би. р. накопичень господарства і доходів населення, забезпечуючи державу необхідними ресурсами, сприяло становленню і розвитку виробничих стосунків соціалізму, обмеженню, витісненню, а потім і ліквідації капіталістичних елементів. При допомозі Б. р. велика частина національного доходу прямувала на індустріалізацію країни, в першу чергу на створення і розвиток важкої промисловості, на соціалістичне перевлаштування сільського господарства, здійснення культурної революції, зміцнення оборонної потужності країни. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 через Би. р. були мобілізовані величезні грошові ресурси на розвиток військової економіки, задоволення потреб фронту і тилу. У післявоєнні роки бюджет був основним джерелом витрат по відновленню і розвитку всіх галузей народного господарства, підвищенню народного добробуту. У сучасних умовах Би. р. служить одним з важливих інструментів побудови матеріально-технічної бази комунізму. Через бюджет розподіляється близько половини національного доходу країни, у тому числі понад 80% грошових накопичень соціалістичного господарства і деяка частина доходів населення (див. Бюджетне планерування ).
Основна частина доходів Би. м. СРСР — вступи від соціалістичних підприємств, складові більше 90% всіх його доходів. Ці вступи збільшуються в результаті розвитку швидкими темпами всіх галузей соціалістичного господарства. Доходи соціалістичних підприємств вносяться до бюджету у вигляді платежів з прибутку [плата за виробничі фонди, фіксовані (рентні) платежі, внески вільного залишку прибули], податку із звороту, внесків державних підприємств на державне соціальне страхування і деяких інших платежів. Платежі з прибутку до бюджету у зв'язку з проведенням з 1966 економічної реформи перебудовані так, щоб підвищити зацікавленість працівників підприємств в розширенні виробництва, його технічному вдосконаленні і збільшенні прибули. Для цього значніша, ніж раніше, частина прибули оставляєтся у розпорядженні підприємств на розширення виробництва (капіталовкладення, приріст оборотних коштів і ін.) і відраховується до фондів матеріального заохочення їх працівників. Податок із звороту повністю вноситься підприємствами до бюджету. Платежі населення займали в 1970 менше 10% всіх доходів бюджету. Роль їх в післявоєнний період значно знизилася у зв'язку із звільненням багатьох платників повністю або частково від сплати податків, відміною в 1957 випуску державних внутрішніх позик, що реалізовуються по підписці. Зростання абсолютної суми податків з населення пов'язане із збільшенням чисельності робітників і службовців і фонду їх зарплати і середньої зарплати при одночасному зниженні ставок обкладення (див. таблиці. 5).
Таблиця. 1.—Доходы федерального бюджету США (млрд. дол.(долар))
1968/69
1969/70
сума (очікуваного виконання)
% до підсумку
сума (проект)
в % до підсумку
Прибутковий податок з населення
Податок на прибутку корпорацій Акцизні і митні мита Податки для соціального страхування. Інші вступи
84,4
38,1
17,1
40,5
6,0
45,3
20,5
9,2
21,8
3,2
90,4
37,9
18,0
45,9
6,5
45,5
19,1
9,1
23,1
3,2
Разом
186,1
100,0
198,7
100,0
Таблиця. 2.— Доходів державного бюджету Великобританії (млрд. ф. ст.(фунт стерлінгів))
1968/69
1969/70
сума (очікуваного виконання)
в % до підсумку
сума (проект)
в % до підсумку
Прибутковий податок (основний і додатковий)
Податок на прибутку корпорацій
Податок на приріст капіталу Митні збори і акцизи Вибірковий податок регулювання зайнятості
Інші доходи
4,56
1,35
0,05
4,60
1,36
1,44
34,1
10,1
0,4
34,4
10,2
10,8
5,16
1,69
0,13
4,95
1,89
1,45
33,8
11,1
0,8
32,4
12,4
9,5
Разом
13,36
100,0
15,27
100,0
Таблиця. 3.—Расходы федерального бюджету США (млрд. дол.(долар))*
1968/69
1969/70
сума (очікуваного виконання)
в % до підсумку
сума (проект)
в % до підсумку
Прямі військові витрати
Освоєння космосу
Міжнародні справи і фінанси Субсидії галузям економіки Військові пенсії
Платежі по державному боргу.
Витрати на освіту і охорону здоров'я
Соціальне забезпечення
Інші витрати
Мінус міжвідомчі нарахування і відрахування
81,0
4,2
3,9
17,6
7,7
15,2
18,6
37,4
3,2
—5,1
44,1
2,3
2,1
9,6
4,2
8,3
10,1
20,4
1,7
—2,8
81,5
3,9
3,8
18,9
7,7
16,0
20,9
42,0
6,5
—5,7
41,7
2,0
1,9
9,7
3,9
8,2
10,7
21,5
3,3
—2,9
Разом
183,7
100,0
195,3
100,0
* У 1968 федеральний бюджет був перебудований і в нього були включені засоби соціального страхування і ін. фонди казначейства, що привело до зниження питомої ваги військових витрат (що досягав раніше 70% власне федерального бюджету) і підвищення питомої ваги соціально-культурних витрат.
Таблиця. 4.—Расходы державного бюджету Великобританії (млрд. ф. ст.(фунт стерлінгів))
1968/69
1969/70
сума (очікуваного виконання)
в % до підсумку
сума (проект)
в % до підсумку
Військові витрати
Цивільні витрати Консолідований фонд для постійного обслуговування.............
2,2
8,6
0,8
17,1
65,8
6,2
2,3
9,3
0,8
16,2
66,5
5,6
Разом
Перевищення доходів над витратами Приріст і рух консолідованого фонду
11,6
1,7
1,4
89,1
10,9
12,4
2,2
1,6
88,3
11,7
Всього витрат з врахуванням приросту консолідованого фонду
13,0
100
14,0
100
Таблиця. 5.—Структура доходів державного бюджету СРСР (млрд. крб.)
