Бюджетне планерування, складання і виконання державного бюджету в соціалістичних країнах. Є складовою частиною народно-господарського планерування. На основі показників народно-господарського плану (об'єм і реалізація продукції, товарообіг, фонд зарплати, капітальні вкладення і ін.) розробляються бюджети, які служать важливим важелем перевірки балансових зв'язків окремих елементів плану, виявлення і мобілізації внутрішніх резервів. В ході складання і виконання бюджету, на основі вживання балансового методу здійснюється координація всіх фінансових ресурсів соціалістичних держави, визначаються головні елементи фінансових і кредитово-касових планів, встановлюються фінансові зобов'язання підприємств, розміри їх витрат на розширення виробництва, матеріальне стимулювання працівників і ін., здійснюється контроль за фінансовою і господарською діяльністю підприємств і організацій. Головне завдання Б. п. — якнайповніше виявлення і мобілізація внутрішніх ресурсів господарства для забезпечення необхідними грошовими коштами високих темпів розвитку соціалістичної економіки, систематичного підвищення життєвого рівня трудящих, зміцнення могутності держави.
В основу Б. п. в СРСР покладений принцип демократичного централізму, що забезпечує при складанні і виконання бюджету дотримання суверенних прав союзних республік і прав автономних республік, місцевих Рад депутатів трудящих, єдність бюджетної системи і фінансової політики держави і участь в складанні і виконанні бюджету всіх органів державної влади і управління, підприємств і організацій, широких верств населення.
Так само як народно-господарський план, державний бюджет складається на календарний рік (з 1 січня по 31 грудня), який вважається бюджетним періодом. Це забезпечує зв'язок державного бюджету з народно-господарським планом, планом кожного підприємства, організацій, установи, створює необхідну визначеність бюджетним асигнуванням, сприяє контролю за дотриманням державної фінансової дисципліни.
Бюджетні асигнування носять строго цільовий характер, причому при виділенні засобів враховуються ефективність і міра використання раніше наданих бюджетних засобів, а також розмір вироблених підприємством або організацією платежів в доходи бюджету. В процесі формування державного бюджету у відповідних органах державного управління (Рада Міністрів СРСР і міністерство фінансів СРСР, Ради Міністрів союзних республік і міністерства фінансів республік і так далі) розглядаються залежно від підлеглості основні показники кожного бюджету (республіки, краї, області і тому подібне), а також розрахунки по бюджетах всіх міністерств, відомств, відділів виконкомів і так далі, з тим щоб можливо повніше врахувати потреби і ресурси кожної республіки, області, району, всіх галузей народного господарства. Потім проект кожного бюджету розглядається в бюджетних комісіях і затверджується на сесії відповідного органу державної влади (Верховної Ради СРСР, Верховних Рад союзних і автономних республік, місцевих Рад депутатів трудящих), які ухвалюють закон про Державний бюджет СРСР і закони про державні бюджети союзних республік або постанови про бюджети краю, область і ін.
Державні підприємства, колгоспи і кооперативні організації вносять платежі, що належать з них, до бюджету перерахуванням відповідних сум з їх рахунків в банках. При несплаті ці суми стягаються із стягуванням пені: з державних підприємств — по розпорядженню фінансових органів вони списуються в безперечному порядку; з кооперативних організацій і колгоспів — на підставі вирішень суду. При виконання бюджету бюджетні кошти видаються шляхом відкриття кредитів або перерахуванням коштів розпорядникам кредитів, яке виробляється: фінансовими органами — головними розпорядникам (міністерствам і відомствам, відділам місцевих Рад); головним розпорядниками кредитів — нижчестоячим розпорядникам (окремим підприємствам, школам лікарням і тому подібне).
Касового виконання бюджету здійснює Державний банк СРСР . Воно засноване на принципі єдності каси, тобто на зосередженні всіх бюджетних коштів в банківських установах, що виконують функції їх прийому, зберігання і видачі (згідно з розпорядженнями фінансових органів і відповідних розпорядників кредиту), а також що представляють звіти про використанні засобів бюджету. Такий порядок дозволяє контролювати хід виконання бюджетів і балансувати їх доходи і витрати.
В капіталістичних державах складання і виконання бюджету мають лише зовнішню форму Б. п. Вживані тут методи бюджетних числень дозволяють визначити лише вірогідні, передбачувані суми доходів і витрат на майбутній рік, оскільки неможливо передбачити неминучі при капіталізмі зміни економічної кон'юнктури. Складання бюджету буржуазних держави направлено на перерозподіл національного доходу шляхом стягування податків, позик і ін. методами на користь фінансової олігархії і зміцнення капіталістичних буд. Бюджети в капіталістичних країнах, як правило, складаються на рік, але в деяких країнах, а також у ряді штатів США — на 2 роки (див. Бюджетний рік ).
Складання бюджетів у всіх капіталістичних країнах є компетенцією урядів і їх спеціальних органів (бюджетне бюро при президентові в США, казначейство у Великобританії, міністерство фінансів у Франції). Проекти бюджетів представляються в Бельгії за 2 міс. до початку бюджетного року, в Італії — за 5 міс., у Великобританії — за 7 міс., в США — за 6 міс. Проекти бюджетів представляються на затвердження парламентів, проте права останніх на внесення яких-небудь змін украй обмежені і носять переважно декларативний характер. Виконання бюджетів здійснюється урядами через казначейські каси (Франція) або банки (у більшій частині країн).
