Державний банк СРСР, Держбанк, єдиний емісійний, касовий і розрахунковий центр СРСР, основний банк кредитування і фінансування народного господарства і населення. До 1923 Держбанк РРФСР. Заснований за ініціативою Ст І. Леніна. 4 жовтня 1921 В. І. Ленін підписав декрет СНК(Рада Народних Комісарів) про установу Держбанку РРФСР. Декрет був затверджений 4-ою сесією ВЦИК 7 жовтня 1921. Постановою ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР від 6 липня 1923 Держбанк РРФСР був реорганізований в Держбанк СРСР.
Протягом першого року діяльності Держбанк виконував лише кредитні і розрахункові операції. Декретом СНК(Рада Народних Комісарів) від 11 жовтня 1922 Держбанку було надано право емісії банківських квитків. Інші кредитні установи СРСР права емісії не мають. На Держбанк покладена також емісія білетів державних скарбівниць і розмінної монети.
Радянське уряд використовував Держбанк як важливий економічний інститут на всіх етапах розвитку Радянської держави: в цілях ліквідації капіталістичних елементів і зміцнення соціалістичних буд, в індустріалізації і колективізації країни, у виконанні перших п'ятирічок і забезпеченні перемоги соціалізму. Важливу роль зіграв він в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45, в післявоєнному відновленні і подальшому розвитку економіки країни. В умовах економічної реформи, що проводиться в СРСР з 1966, швидкого розширення сфери кредитного методу фінансування народного господарства Держбанк грає важливу роль у вирішенні господарсько-політичних завдань, в побудові матеріально-технічної бази комунізму. 24-й з'їзд КПРС (1971) поставив перед Держбанком завдання — при кредитуванні підприємств і організацій сприяти повнішій мобілізації резервів суспільного виробництва і підвищенню його ефективності.
Держбанк здійснює емісію готівки і організовує грошове звернення в країні; проводить короткострокове кредитування народного господарства; фінансування і довгострокове кредитування капітальних вкладенні з.-х.(сільськогосподарський), заготівельних і деяких інших підприємств і організацій, споживчої кооперації, лісового і водного господарства, а також населення в сільській місцевості; організовує ощадну справу, здійснює розрахунки в народному господарстві, каса виконання державного бюджету, міжнародних кредитних і розрахункових операцій і операцій з дорогоцінними металами і іноземною валютою.
Держбанк СРСР — найбільший банк світу. У 1970 банк мав 4135 установ, які обслуговували понад 978 тис. промислових підприємств, радгоспів і колгоспів, торгових і ін. організацій і індивідуальних позичальників. Його клієнтам було відкрито 4,2 млн. розрахункових, поточних і позикових рахунків. У 1970 галузям народного господарства було видано 934 млрд. крб. короткострокових позик, близько 3 млрд. крб. довгострокових позик і понад 12 млрд. крб. (не включаючи операції за угодою з Будбанком СРСР) в порядку фінансування капітальних) вкладень. Перехідна заборгованість на 1 січня 1971 по короткострокових позиках склала 100,1 млрд. крб., з них промисловості — 36,1 млрд. крб., торгівлі — 31,1 млрд. крб., сільського господарства і заготовок — 17,5 млрд. крб. Платіжний зворот, прошедший через банк за 1970, склав приблизно 1480 млрд. крб. У 78,3 тис. ощадкас і агентств відкрито 80,1 млн. рахунків по вкладах, на яких до 1 січня 1971 знаходилося 46,6 млрд. крб. За 1970 ощадкас провели 1227 млн. операцій.
Держбанк грає важливу роль в здійсненні міжнародних розрахунків і валютних операцій. Розширюються кореспондентські зв'язки Держбанку і Банка для зовнішньої торгівлі СРСР з іноземними банками, а також операції радянських банків за кордоном, головним акціонером яких є Держбанк. Правове положення банку визначається його Статутом, затверджуваною Радою Міністрів СРСР. Голова Правління Держбанку призначається Верховною Радою СРСР. Банк є строго централізованою системою. Він очолюється Правлінням, має центральний апарат, контори і управління гострудсберкасс в союзних республіках, краях, областях і АССР агентства і широку мережу ощадкас.
Літ.: Перший рік діяльності. М., 1922 [звіт Гос. Банка]; Чотири роки існування Державного банку СРСР 1921—1925, Самара, 1925; Державний банк СРСР до VII Всесоюзного з'їзду Рад, М., 1935; Грошове звернення і кредитна система Союзу РСР за 20 років. Сб. найважливіших законодавчих матеріалів, М., 1939; Державний банк СРСР. Короткий нарис, М., 1957; Кредитно-грошова система СРСР М., 1967; Атлас М., Розвиток Державного банку СРСР, М., 1958.
