Абсолютний нуль, початок відліку абсолютної температури; розташований на 273,16 До нижче за температуру потрійної точки води (див. Температурні шкали ) . Існування абсолютної температури і А. н. виходить з другого початку термодинаміки ; з третього початку термодинаміки витікає, що А. н. недосяжний. З наближенням температури к А. н. прагнуть до нуля теплові характеристики речовини: ентропія, теплоємність, коефіцієнт теплового розширення. Різке зниження інтенсивності теплового руху атомів і молекул поблизу А. н. приводить до того, що всі речовини в цих умовах мають впорядковану кристалічну структуру (виключення складає рідкий гелій ). По представленнях класичної фізики при А. н. енергія теплового (хаотичного) руху молекул і атомів речовини дорівнює нулю. Згідно ж квантовій механіці, при А. н. атоми або молекули розташовані у вузлах кристалічної решітки не знаходяться в повному спокої, вони здійснюють «нульові» коливання і володіють т.з. нульовою енергією . Якщо маса атомів і енергія взаємодії між ними дуже малі, нульові коливання можуть перешкодити утворенню кристалічної решітки. Це має місце в ізотопів гелію 3 Не і 4 He, які залишаються рідкими аж до найнижчих досягнутих температур.
Здобуття температур, гранично к А, що наближаються. Н., представляє складну експериментальну проблему (див. Низькі температури ), але вже отримані температури, лише на мільйонні долі градуса віддалені від А. н.
