Іноземні слова, слова іншомовного походження, що вживаються в даній мові. По мірі освоєнності мовою І. с. діляться на запозичені (див. Запозичення в мові), екзотичні слова (екзотізми) і іншомовні вкраплення (варварізми ). Поряд з повністю освоєними запозиченими словами в мові існують частково освоєні слова, які також входять в його систему: наприклад, «силос» від ісп.(іспанський) silos; «бутси» від англ.(англійський) boots; «пікірувати» від франц.(французький) piquer, йому.(німецький) pikieren; «шорти» від англ.(англійський) short-s.
Екзотізми і варварізми не освоєні мовою і не входять в його систему. Їх вживання пов'язане з необхідністю передачі власних імен, назв реалій, обрядів і т. п., з певною стилістичною функцією, наприклад «Джордж», «лаваш», «шахсей-вахсей». І. с. включають інтернационалізми, тобто слова, що входять в міжмовній словарний фонд, які залежно від міри освоєнності потрапляють в різні класи І. с.: «тера інкогніта», «Хеппі енд», «пардон», «радар» і так далі Особливе місце серед І. с. займають кальки, або семантичні запозичення наприклад слова «вплив», «зворушливий» — кальки з франц.(французький) influence, touchant. Приплив І. с. збільшується в умовах білінгвізма, а також при інтенсивних міжнародних зв'язках. Надмірне і невиправдане використання І. с. засмічує мову (див. Пуризм ).
Літ.: Винограду Ст Ст, Нариси по історії російської літературної мови XVII—XIX вв.(століття), М., 1938, с. 51—55, 150—73, 239—44, 342—410; Блумфілд Л., Мова, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1968, с. 487—544; Крисин Л. П., Іншомовні слова в сучасній російській мові, М., 1968.
