Запозичення
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Запозичення

Запозичення (у мові), відтворення фонетичними і морфологічними засобами однієї мови морфем, слів або словосполук іншої мови. Лексика частіше за інші рівні мови піддається запозиченню. Причини появи в мовах світу лексичних З. пов'язані із запозиченням нових речей («трактор», «танк», «комбайн») або понять («республіка», «іспит»), з дублюванням вже наявних в мові слів для використання міжнародної термінології («імпорт», «експорт» поряд з російським «ввезення», «вивіз»), з прагненням виділити той або інший відтінок значення (порівняємо «школа» — «студія», «пристосовувати» — «аранжувати»), з впливом моди («вікторія» замість «перемога», «політес» замість «ввічливість» в російській мові 18 ст). У усній мові З. легше освоюються, але при цьому часто піддаються спотворенням і впливу народної етимології (російське «напилок» від німецького Nadfil). Книжкові З. ближче до оригінала і за значенням, і по звуковій подобі, проте важче освоюються мовою, зберігаючи деякі межі, чужі його фонетиці і граматиці: у російській мові «декель» (з твердим «д»), «рандеву»,«коммюнике» (що не схиляються і не відповідні XIII. формі російського називного відмінка), «жюрі» XIV (незвичайне для російської мови поєднання «жю»). Освоєння З. йде по трьох напрямах: фонетичне — пристосування звукової подоби запозиченого слова до фонетичних норм мови (російське «джаз» від англійського jazz [dæz]); граматичне — включення слова в граматичну систему мови (російське «гасло», чоловічий рід, від німецького die Losung, жіночий рід, по нормах російської мови); лексичне — включення слова в систему значимостей («революція», «соціалізм»). По мірі освоєнності З. варіюють від повністю освоєних (у російській мові «хата», «кінь», в англійському — social) до варварізмов (у російському — «реноме», в англійському — tsar, samowar). Фонетика і граматика стійкіші і важче піддаються З., проте і тут відомі випадки запозичення звуку «ф» російською, литовською і узбецькою мовами; перенесення з російської мови в комі мова видових відмінностей дієслова; з кавказьких мов в осетинську мову — багатовідмінкової системи. Розрізняють З. прямі і через посередництво ін. мови. Процес З. інтенсифікується в умовах двомовності.

  Літ.: Блумфілд Л., Мова, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1968, гл.(глав) 25—27; Еврєїнова І. А., Запозичення в російській мові, «Slavia», 1965 №3; Deroy L., L''emprunt linguistique, P., 1956; Haugen E., The analysis of linguistic borrowing, «Language»,1950, v. 26 № 2; Kuryłowicz 1., Le mécanisme différenciateur de la langue, «Cahiers Ferdinand de Saussure», 1963 № 20.

  Ст Ст Раськин.