«Військова опозиція», група делегатів Восьмого з'їзду РКП(б) (1919), що виступала проти лінії ЦК партії у військовому будівництві. У «В. о.» входили Ст М. Смирнов, Р. І. Сафаров, Р. Л. П'ятаків, А. С. Бубнов, Їм. Ярославський, Ст Р. Сорін, До. Е. Ворошилов, Ф. І. Голощекин, А. Ф. М'ясників, Н. Р. Толмачев, Р. С. Самойлова (Землячка), С. К. Мінін і ін.
ЦК РКП (б) були затверджені тези доповіді з військового питання, з яким 20 березня на 8-м-коді з'їзді партії виступив член ЦК РКП (б) Р. Я. Сокільників. У доповіді обгрунтовувалися принципи і методи будівництва регулярної, централізованої, дисциплінованої Червоної Армії, аналізувалися питання, довкола яких виникли спори і розбіжності: 1) про військових фахівців; 2) про виборність командного складу; 3) про форми організації комуністів і права комуністичних вічок в армії. У доповіді ЦК наголошувалося, що виступи «В. о.»против використання колишніх офіцерів в Червоній Армії аналогічні вимозі «лівих комуністів» не залучати інженерів на фабрики і заводи. У доповіді пояснювалося, що партія виступала за виборність командного складу, коли відновлювала солдатів проти офіцерів, що служили реакційним режимам, і підкреслювалося, що на даному етапі відмовляти пролетарській диктатурі в праві призначати командний склад Червоної Армії — значить виражати недовір'я Радянській владі [см.: Восьмий з'їзд РКП (б). Протоколи, 1959, с. 147]. ЦК партії вважав, що комуністичні вічка не повинні втручатися в питання управління армією, а, подаючи підтримку комісарам, зобов'язані неухильно проводити політику партії.
З доповіддю від «В. о.» виступив Смирнов. Він стверджував, що буржуазним військовим фахівцям не можна довіряти командних постів, не можна їм давати право едінолічно вирішувати оперативні питання, що їх функції повинні мати лише дорадчий характер. Він різко виступив проти вимоги Статуту внутрішньої служби Червоній Армії про вітання червоноармійцями військових начальників, бачивши в цьому «пережитки самодержавно-крепостнічеського порядку».
Для виступів з військового питання записалися 64 делегати. Дебати були перенесені на військову секцію з'їзду, в якій працювало 85 чоловік. У «В. о.» не було єдність, деякі її учасники по низці запитань виражали точку зору ЦК РКП (б). В ході обговорення військового питання різко критикувалися недоліки в роботі центральних військових установ і діяльність Л. Д. Троцкого як голови РВС(Реввоєнрада) Республіки, що намагався звести нанівець роль партійних організацій і військових комісарів. Троцький відновив проти себе багато комуністів — військових працівників. 21 березня військове питання обговорювалося на закритому засіданні з'їзду. Спочатку заслуховувала доповідь про військовому положенні країни члена РВС(Реввоєнрада) Республіки С. І. Аралова. Він повідомив, що Червона Армія бракує близько 60% військових фахівців. Про роботу військової секції доповів Їм. Ярославський. У дебатах від «В. о.» виступили До. Е. Ворошилов, Р. І. Сафаров, Ст М. Смирнов, Ф. І. Голощекин і ін., проти «В. о.» — Ст І. Ленін, А. І. Окулов, І. В. Сталін і Г. Я. Сокільників.
В своїй промові Ленін відвів твердження «В. о.», ніби то ЦК РКП (б) вважає що у військової області все йде благополучно; він відзначив, що за тезами «В. о.» ховається велика небезпека; довів, що докори «В. о.» в тому, що ЦК партії не керує військовим відомством, необоснованни. Велику увагу Ленін приділив питанню залучення військових фахівців, говорив про необхідність використовувати їх знання і досвід. «... Вся помилка опозиції, — говорив він, —в том-то і полягає, що ви, будучи пов'язані з цією партизанщиною своїм досвідом, будучи пов'язані з цією партизанщиною тими традиціями героїзму, які будуть пам'ятні, ви не хочете зрозуміти, що тепер період інший. Тепер на першому плані має бути регулярна армія, треба перейти до регулярної армії з військовими фахівцями» [Восьмий з'їзд РКП (б). Протоколи, 1959, с. XIV]. Величезне значення надавав Ленін військовим статутам, введенню твердої і свідомої дисципліни. Він показав, що боротьба за зміцнення військової дисципліни є одному з головних завдань комісарів політробітників і партійних організацій. Ленін підкреслював значення пролетарського ядра Червоної Армії, командирів, військових комісарів, партійно-політічеського апарату у військовому вченні і політичному вихованні військ.
При голосуванні за резолюцію ЦК РКП (б) було подано 174 голоси, за резолюцію «В. о.» — 95 голосів. Підсумки голосування не задовольнили з'їзд, і 22 березня він вибрав погоджувальну комісію. 23 березня Їм. Ярославський доповів з'їзду, що комісія прийшла до одноголосного рішення, внісши до прийнятих з'їздом за основу тези поправки і доповнення. Резолюція з військового питання при вторинному голосуванні була прийнята з'їздом одноголосно (при тому, що одному утрималося). З'їзд повністю схвалив ленінську політику у військовому питанні, обгрунтовану в теоретичні частини прийнятої з'їздом Программи РКП (б) і в резолюції «З військового питання». Засудивши помилкові пропозиції «В. о.», з'їзд врахував все корисне, таке, що містилося в виступах її представників.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 38, с. 137—42, 165—69; Ленінська збірка XXXVII, М., 1970; Восьмий з'їзд РКП (б). Протоколи, М., 1959; Данільовський А. Ф., В. І. Ленін і питання військового будівництва на VIII з'їзді РКП (б), М., 1964; Історія КПРС, т. 3, кн. 2, М., 1968, гл.(глав) 13.
