«Військова програма пролетарської революції» , стаття Ст І. Леніна, в якій він розвиває марксистську теорію соціалістичної революції, розкриває перспективу розгортання революційної боротьби робочого класу в умовах епохи імперіалізму. Написана німецькою мовою у вересні 1916 (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 30), опублікована в журналі «Jugend Internationale» (1917 № 9 і 10) — органі Міжнародного союзу соціалістичної організацій молоді. Ленін поглибив вивід, сформульований їм в ст. «Про гасло Сполучених Штатів Європи» (1915). У «Військовій програмі...» Ленін писав: «Розвиток капіталізму здійснюється вкрай нерівномірно в різних країнах. Інакше і не може бути при товарному виробництві. Звідси непорушний вивід: соціалізм не може перемогти одночасно у всіх країнах. Він переможе спочатку в одній або декількох країнах, а останні протягом деякого часу залишаться буржуазними або добуржуазнимі» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 30, с. 133). Таким чином, Ленін висунув нове положення марксизму, що відповідає умовам епохи імперіалізму. Цим відкриттям керувалася Комуністична партія в боротьбі за перемогу соціалістичної революції і побудова соціалізму в Росії.
В. І. Ленін обгрунтував в статті положення про захист пролетарської держави, про справедливість оборонної війни соціалістичної країни проти імперіалістичної агресії. Він підкреслював, що перемога соціалізму в одній країні викличе «... не лише тертя, але і пряме прагнення буржуазії інших країн до розгрому звитяжного пролетаріату соціалістичної держави. У цих випадках війна з нашого боку була б законною і справедливою. Це була б війна за соціалізм, за звільнення інших народів від буржуазії» (там же). Ленін викриває каутськианцев, які закликали маси до «захисту вітчизни» в імперіалістичній війні. Він вказує, що марксисти підтримують гасло захисту вітчизни лише в справедливих національно-визвольних війнах, в боротьбі за звільнення від імперіалістичного гніту. У статті розкривається неспроможність позиції лівих соціал-демократів Швейцарії, Голландії, скандінавських країн, що пропонували замінити в програмі соціалістичних партій вимогу озброєння народу вимогою його роззброєння. «Це рівносильно, — вказує Ленін, — повній відмові від точки зору класової боротьби, зреченню від всякої думки про революцію. Нашим гаслом має бути: озброєння пролетаріату для того, щоб перемогти, експропріювати і обеззброїти буржуазію» (там же, с. 135). Вимога роззброєння і породжувані ним ілюзії неминуче привели б в тих умовах до ослабіння боротьби революційних соціал-демократів проти опортуністів. Ленін підкреслює необхідність конкретно-історичного підходу до проблеми роззброєння. Робота Леніна — приклад творчого розвитку марксистської революційної теорії. Виводи, зроблені Леніном в статті, не втратили свого значення, комуністичні і робочі партії всього світу застосовують їх відповідно до умов своєї діяльності.
