Військова психологія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Військова психологія

Військова психологія, галузь психології, що вивчає психологічні проблеми, що виникають в процесі підготовки військовослужбовців і ведення війни. Як особлива дисципліна склалася на початку 20 ст у зв'язку з масовими дослідженнями особового складу армій в цілях його відбору, вчення і розставляння. Теоретичні концепції Ст п. в окремих країнах визначаються їх залежністю (за наявності загальної проблематики) від пануючої ідеології, філософських і психологічних переконань.

  Після 2-ої світової війни 1939—45 досліджень по Ст п. різко зросли, особливо в США, де вони проводяться як військовими організаціями під керівництвом відповідних управлінь при штабах ВПС(військово-повітряні сили), ВМС(військово-морські сили) і сухопутних військ, так і по контрактах з різними психологічними інститутами і спеціалізованими корпораціями. Наголошувалася тенденція до координації і уніфікації досліджень по Ст п. в рамках блоку НАТО(Організація Північноатлантичного пакту).

  Перелік проблем, досліджуваних Ст п., включає вивчення роботи органів чуття в специфічних умовах (наприклад, в літаку або підводному човні, в стані сильного стомлення, вночі і т. д.) і пошук доріг підвищення ефективності сприйняття; розробку психологічних основ бойової підготовки; аналіз дій з управління бойовою технікою і орієнтування в просторі; встановлення психологічних критеріїв відбору особового складу по пологах військ і для спеціальних завдань; дослідження особливостей мислення воєначальників всіх рангів; вивчення взаємин між начальницьким складом і підлеглими, взаємин в малих групах (екіпажі танків, літаків, підводних човнів); розробку методів пропаганди і контрпропаганди в умовах «психологічної війни»; підготовку деяких даних для автоматизованого управління військами і т. д. Особливе місце в дослідженнях по Ст п. займає вивчення впливу, який надає на протікання психічних процесів, на дії і вчинки людини стан напруженості (стресу).

  Літ.: Фрунзе М. Ст, Єдина військова доктрина і Червона Армія, Ізбр. проїзв.(твір), т. 2, М., 1951; Теплов Би. М., До питання про практичне мислення, «Уч. зап.(західний) МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). Психологія», 1945, ст 90; Сучасна буржуазна військова психологія, М., 1964; Основи військової педагогіки і психології, М., 1964; Психологія військового колективу, М., 1967; Військова психологія, М., 1967.

  М. С. Роговин.