Якість, філософська категорія, що виражає невіддільну від буття об'єкту його істотну визначеність, завдяки якій він є саме цим, а не іншим об'єктом. До. відображає стійке взаємовідношення складових елементів об'єкту, яке характеризує його специфіку, що дає можливість відрізняти один об'єкт від інших. Саме завдяки До. кожен об'єкт існує і мислиться як щось відмежоване від інших об'єктів. В той же час До. виражає і те загальне, що характеризує весь клас однорідних об'єктів. «В двох різних речей завжди є відомі загальні якості...» (Енгельс Ф., див.(дивися) Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 20, с. 547). Будь-який об'єкт постійно змінюється; в той же час він володіє деякою стійкістю, яка і виражається як якісна визначеність. Категорія До. вперше була проаналізована Арістотелем, що визначав її як «видова відмінність», як «... що той перебуває видова ознака, яка відрізняє дану суть в її видовій своєрідності від іншої суті, що належить до того ж роду» (Met. V 14 1020 а 33—1020 b 1; русявий.(російський) пер.(переведення), М., 1934). Арістотель відзначав текучість До. як станів речей, їх здатність перетворюватися на протилежне. Середньовічна схоластика тлумачила т.з. приховані До. як вічні і незмінні «форми». На грунті механістичного світогляду у філософії нового часу склалося ділення на первинні і вторинні якості .
Гегель визначив До. як логічну категорію, що становить початковий рівень пізнання речей і становлення світу, як безпосередню характеристику буття об'єкту. «Якість є взагалі тотожна з буттям, безпосередня з буттям визначеність... Щось є завдяки своїй якості те, що воно є, і, втрачаючи свою якість, воно перестає бути тим, що воно є» (Соч., т. 1. М. — Л., 1929, с. 157).
Діалектичний матеріалізм виходить перш за все з визнання об'єктивності і загальності якісної визначеності речей. До. об'єкту виявляється в сукупності його властивостей. При цьому об'єкт не складається з властивостей, не є свого роду «пучком властивостей», а володіє ними: «... існують не якості, а лише речі, що володіють якостями, і притому нескінченно багатьма якостями» (Енгельс Ф., див.(дивися) Маркс До. і Енгельськ Ф., Соч., 2 видавництва, т. 20, с. 547). Під властивістю мається на увазі спосіб прояву певної сторони До. об'єкту по відношенню до інших об'єктів, з якими він вступає у взаємодію. Властивість об'єкту полягає, т. о., в тому, щоб виробляти в іншому об'єкті те або інша дія і виявляти себе своєрідним способом в цій дії. Залежно від реального і пізнавального контексту об'єкт як би світиться різними своїми сторонами, якостями. Наприклад, людина виступає різними своїми якісними гранями для лікарки, правознавця, письменника, соціолога, анатома, психолога і так далі Чим вище рівень організації матерії, тим більшим числом якостей вона володіє. Оскільки кожен об'єкт знаходиться в безконечних зв'язках з іншими речами, остільки він володіє незліченним безліччю властивостей. Тому всі спроби визначити До. як повну сукупність властивостей відводять в нескінченність. Категорія До. об'єкту не зводиться і до окремих його властивостей. Вона виражає цілісну характеристику функціональної єдності істотних властивостей об'єкту, його внутрішній і зовнішній визначеності, відносній стійкості, його відмінності від ін. об'єктів або схожості з ними. До. не лише виявляється, але може видозмінюватися і формуватися в цих стосунках. Подібно до того як матерія не зводиться до сукупності своїх властивостей, так само жоден об'єкт не розчиняється в своїх властивостях: він їх носій.
Якісна визначеність об'єкту залежить перш за все від його структури, характеру зв'язку елементів цілого, а також від складу його елементів. Зміна До. обумовлено або перебудовою зв'язків елементів, або зміною самих елементів, або перетворенням того і іншого. Світ складається не із закінчених і незмінних речей, а є сукупністю процесів, в яких речі постійно виникають, розвиваються і знищуються, переходять в інші речі, що мають інше К. Поськольку завдяки своєму До. об'єкт виступає як саме даний, а не інший, та зміна До. означає перетворення даного об'єкту в іншій. При цьому якісні зміни речі кожного разу відбуваються на різному рівні: вони можуть бути пов'язаними із зміною того, що специфічно саме для даного одиничного об'єкту або ж для всіх об'єктів даного класу. При будь-якій якісній зміні є такий загальніший, а в той же час і глибший рівень До. об'єкту, який залишається по суті тим же: змінюється лише варіація його існування. Т. о., якісна зміна може бути зв'язане і з перетворенням даного явища на інше, і із зміною стану і форми існування по суті того ж предмету.
Категорія До. виражає певний рівень пізнання людиною об'єктивної реальності. На початковому етапі пізнання об'єкт дослідження виступає перед суб'єктом перш за все якою-небудь окремою властивістю або рядом властивостей. У безпосередньому плотському сприйнятті До. виступає як деяка безліч властивостей. «Спочатку мелькають враження, потім виділяється щось, — потім розвиваються поняття якості... (визначення речі або явища) і кількості... Найпершим і самим первинним є відчуття, а в нім неминуче і якість...» (Ленін Ст І., Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 29, с. 301). Пізнання йде від До. до кількості і далі до їх єдності — мірі . Будь-яким предметом є єдність До. і кількості. Див. Перехід кількісних змін в якісних .
Літ.: Маркс До., Капітал, т. 1, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23; Енгельс Ф., Анті-Дюрінг, там же, т. 20; його ж, Діалектика природи, там же; Ленін Ст І., Філософські зошити, полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 29; Гегель Р. Ст Ф., Соч., т. 5, М., 1937; Кедрів Би. м., Про кількісні і якісні зміни в природі, [М.], 1946.
