Якутське заслання
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Якутське заслання

Якутське заслання, місце примусового поселення політичних і кримінальних засланцях в царській Росії на території Якутської області. Зародилася в середині 17 ст, до середини 19 ст була не лише покаранням, але і засобом примусового заселення краю. Головні центри: Якутськ, Верхоянськ, Вілюйськ, Среднеколимськ, Олекмінськ і ін. У Я. с. прямували учасники селянських і міських повстань, розкольники. Засланці сприяли поширенню в Якутії хлебопашества. У 19 ст до Якутії були заслані деякі декабристи, учасники Польського повстання 1863—64 (140 чоловік), діячі революційного народництва (313 чоловік), члени «Народної волі» . В 1872—83 у Вілюйськом острозі містився Н. Р. Чернишевський, в 1881—84 в слободі Амга відбував заслання Ст Р. Короленко. У 90-х рр. 19 ст в Я. с. були відправлені учасники перших марксистських кружків (М. І. Бруснев і ін.), члени Петербурзького, Московського, Київського, Уральського «Союзів боротьби за звільнення робочого класу», організатори 1-го з'їзду РСДРП С. В. Померанец і Б. Л. Ейдельман. Всього в 1890-х рр. Я. с. відбували 53 соціал-демократа. На 1 січня 1901 загальне число засланцях в Якутської області (включаючи сектантів і кримінальних) складало 3540 чоловік. У 1901—04 в Я. с. знаходилося 300 революціонерів, у тому числі агенти «Іскри» — І. Ст Бабусине, І. І. Радченко, Г. І. Окулова і ін. Нестерпні умови заслання і свавілля адміністрації викликали протести засланців (див. Якутська трагедія 1889, Якутський протест 1904), за 1870—1900 загинуло 49 засланців. Після амністії 1905 Я. с. спустіла, але вже в 1906 до Якутії було заслано багато учасників Революції 1905—07. Загальне число засланцях до 1910 склало 3 тис. чоловік. Не дивлячись на украй суворий режим, політичні засланці вели велику наукову і просвітницьку роботу серед місцевого населення, займалися самоосвітою, видавали на гектографі журнал «Вісник заслання» і газету «Леткий листок». Праці тих, що відбували Я. с. І. А. Худякова, В. Г. Богораза і ін. містять коштовний матеріал по етнографії якутів. У лютому 1914 В. П. Ногин і Е. М. Ярославський заснували Якутську організацію РСДРП. Лютнева революція 1917 звільнила з Я. с. понад 500 революціонерів, до літа 1917 основна маса політичних засланцях виїхала з Якутії.

  Літ.: Кротів М. А., Якутське заслання 70—80-х рр., М., 1925; У якутській неволі (Сб. матеріалів і спогадів), М., 1927; 100 років якутського заслання [М., 1934]; Петров П. В., З історії революційної діяльності більшовиків засланців в Якутії, Якутськ, 1952; Мещерський А. П., Перші марксисти в Сибірському засланні, [Іркутськ], 1966; Мещерський А. П., Щербаков Н. Н., В. І. Ленін і політичне заслання в Сибіру (кінець XIX ст — 1917 р.), Іркутськ, 1973.

  А. П. Мещерський.