Агенти «Іскри», професійні революціонери, об'єднані в 1901—1903 довкола ленінської газети «Іскра», довірені особи редакції, безпосередньо пов'язані з нею, її представники на місцях, провідники її ідей, її гасел. А. «І.» цілком присвятили себе боротьбі за створення російської марксистської партії, були її ядром. А. «І.» були: Ст П. Арцибушев, І. Ст Бабусине, Е. Ст Барамзін, О. Б. Басовський, Н. Е. Бауман, Ц. С. Бобровськая (Зеліксон), О. А. Варенцова, І. Ф. Дубровінський, Р. С. Землячка, М. І. Калінін, Ст З. Кецховелі, Л. М. Кніповіч, П. А. Красиков, Л. Би. Красин, Р. М. Кржіжановський, З. П. Кржіжановськая, Ф. Ст Ленгник, П. Н. Лепешинський, М. М. Літвінов, Ст П. Ногин, Р. І. Окулова, О. А. Пятніцкий, І. І. Радченко, Л. Н. Радченко, М. А. Сильвін, Н. А. Ськрипник, І. Р. і П. Р. Смідовічи, Е. Д. Стасова, А. М. Стопані, Д. І. Ульянов, М. І. Ульянова, А. Д. Цюрупа і ін. А. «І.» керувало Ст І. Ленін, зв'язок з ними здійснював Н. До. Крупськая. Спочатку головним в діяльності А. «І.» була організація нелегального апарату поширення газети в Росії, названого Леніном «російською соціалістичною поштою», перекидання літератури через кордон, створення її таємних складів і розвозить її по країні. А. «І.» налагоджували зв'язок між редакцією «Іскри» і місцевими соціал-демократичними комітетами і групами. Вони вели енергійну боротьбу з опортуністичними елементами — «економістами», вербували прибічники газети, збирали для неї гроші, діставали адреси і явки для листування з редакцією і посилки газети, забезпечували її матеріалами, організували 3 підпільних друкарні (у Кишиневі, Баку, Нижньому Новгороді) для друкування «Іскри» і іншої марксистської літератури. Поступово завдання А. «І.» розширювалися, їх вплив і авторитет зростали, вони увійшли до місцевих комітетів партії і об'єднували їх довкола «Іскри». До осені 1901 А. «І.» працювали в Александровське, Астрахані, Батуме, Вільнюсі, Воронежі, Катеринбургу, Екатерінославе, Іваново-Вознесенське, Каунасі, Нижньому Новгороді, Одесі, Орехово-Зуєве, Петербурзі, Ризі, Ростові-на-Доні, Саратові, Смоленську, Томську, Уфі, Харкові, Херсоні. Ленін висунув завдання за допомогою газети «Іскра» створити спільноруську партійну організацію. У січні 1902 в Самаре відбулася нарада, що створила загальноросійську організацію іскрівців, був вибраний Центральний комітет. Керував роботою організації Р. М. Кржіжановський, секретарями були З. П. Кржіжановськая в М. І. Ульянова, вони склали Бюро Російської організації «Іскри». А. «І.» об'єднали довкола себе найбільш активну і свідому частину російського пролетаріату. Вони були керівним ядром Організаційного комітету із скликання Другого з'їзду РСДРП, двоє увійшли до ЦК партії, вибраного з'їздом. Це була плеяда героїв епохи організації робочої партії. Ленін говорив про них як про людей, які «...действовалі наполегливо, неухильно серед пролетарських мас, допомагаючи розвитку їх свідомості, їх організації, їх революційної самодіяльності» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 20, с. 82). А. «І.» зіграли видатну роль в створенні і розвитку Комуністичної партії Радянського Союзу.
Літ.: Ленін Ст І., І. Ст Бабусине, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 20; його ж, Н. Е. Бауман, там же, т. 12; Історія КПРС, т. 1, 1964, гл.(глав) 5 § 4.
