Щастя, поняття моральної свідомості, що позначає такий стан людини, який відповідає найбільшій внутрішній задоволеності умовами свого буття, облиште і свідомості життя, здійсненню свого людського призначення. С. є плотсько-емоційною формою ідеалу . Поняття С. не просто характеризує певне конкретне об'єктивне положення або суб'єктивний стан людини, а виражає уявлення про те, яким має бути життя людини, що саме є для нього блаженством. Тому поняття С. має нормативно-ціннісний характер. Залежно від того, як тлумачиться призначення і сенс людського життя, розуміється і вміст С. Ето поняття має історичний і класово визначений характер. У історії моральної свідомості С. вважалося одним з природжених прав людини, але на практиці в класово антагоністичному суспільстві завжди виходило так, що прагнення пригноблюваних класів до С., як вказував Ф. Енгельс, безжалісно і на «законній підставі» приносилося в жертву такому ж прагненню панівних класів.
Критикуючи буржуазно-індивідуалістичне розуміння С., класики марксизму-ленінізму відзначали, що прагнення людини виняткове до особистого С. у відриві від суспільних цілей вироджується в егоїзм, який зневажає інтереси інших і морально калічить людську особу. «Якщо хочеш бути худобою, — писав Маркс, — можна, звичайно, обернутися спиною до мук людства і піклуватися про свою власну шкуру» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 31, с. 454). Маркс відкинув також зрівняльні представлення «казармового комунізму», які він характеризував як «... повернення до неприродної простоти бідної людини, що не має потреб...» (Маркс До. і Енгельс Ф., З ранніх творів, 1956, с. 587). Характеризуючи своє особисте розуміння С., К. Маркс сказав, що бачить його в боротьбі (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч., 2 видавництва, т. 31, с. 492). Таке розуміння С. протилежно всім обивательським уявленням про нього. Це не ідилічний стан задоволеності існуючим положенням, а навпроти, постійне прагнення до кращому майбутньому і подолання перешкод на шляху до нього, не досягнення власного благополуччя, а повний розвиток і використання своїх здібностей в свідомій діяльності, підпорядкованій досягненню загальних цілей. Свідоме служіння людям, революційна боротьба за перевлаштування суспільства, за здійснення ідеалів комунізму, за краще майбутнє для всього людства наповнюють життя людини тим вищим сенсом і дають те глибоке задоволення, які приносять йому відчуття С.
