Число в мовознавстві, граматична категорія, що позначає в пропозиції кількість учасників дії (суб'єктів і об'єктів ) за допомогою морфологічних засобів. Основним зіставленням в категорії Ч. є єдиність — множинність. У деяких мовах є також подвійне Ч. і рідше потрійне. З розвитком мови подвійне Ч. може руйнуватися і поглинатися множинними Ч., як це було в історії слов'янських мов (наприклад в старослов'янській мові розрізнялися єдині, множинні і подвійні Ч.: «ти» — «ви» — «ва»). Серед форм і значень багато Ч. розрізняються множинне дистрибутивне (коли безліч мислиться як що складається з окремих предметів, наприклад «листи») і множинне збірне (коли безліч мислиться як єдина сукупність, наприклад «листя»). Збірне значення може виражатися формою єдиного Ч. («ганчір'я», «вороняче»). Форми множинних Ч. можуть також позначати родове поняття (родове множинне Ч.), наприклад «в цій місцевості водяться вовки». Вживання форми множинного Ч. у значенні єдиного Ч. спостерігається у випадках ввічливого множинного Ч. («ви» при зверненні до одного обличчю) і множинні Ч. величі («ми» в мові царюючих осіб). Як незалежна категорія Ч. властиво іменникам і особистим займенникам, інші частини мови (дієслово, прикметник, інші розряди займенників) отримують числові характеристики по узгодженню (синтаксичне Ч.). Узгодження по числу обов'язково в індоєвропейських мовах : «він працює» — «вони працюють», англ.(англійський) he works — they work. Проте з руйнуванням морфології узгодження також може зникати, наприклад в англійській мові вже немає узгодження по Ч. між прикметником і іменником (clever child — «розумне дитя» — clever children — «розумні діти»). Способи вираження множинних Ч. різні: афіксація Ч. («стіл» — «столи» англ.(англійський) table — tables), супплетівноє Ч. («людина» — «люди»), див.(дивися) Супплетівізм ; ламане Ч. (араб. radžulun — «чоловік», ridžalun — «чоловіки»; змінюється огласовка кореня); множинне Ч. з повтором (індонез. оранг — «людина», оранг-оранг — «люди»). У індоєвропейських мовах форма множинного Ч. обов'язкова, якщо іменник має при собі кількісне слово (десять книг багато книг). У деяких мовах іменник в таких конструкціях уживається у формі єдиного Ч. (венг. könyv — «книга», tiz könyv — «10 книг», sok könyv — «багато книг»). У багатьох мовах Азії і Америки для вираження множинного Ч. іменників в конструкції з числівником використовуються спеціальні елементи — класифікатори (нумератіви), різні для різних лексичних груп іменників; останні при цьому своєї форми не міняють (в'єтнамський яз.(мова) hai con meo — «дві кішки», де con — класифікатор).
Літ.: Сепір Е., Мова, пер.(переведення) з англ.(англійський), М-кодом.—Л., 1934; Есперсен О., Філософія граматики, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1958; Реформатський А. А., Число і граматика, сб.(збірка): Питання граматики, М-код.—Л., 1960; Винограду Ст Ст, Російська мова, 2 видавництва, М., 1972.
