Херсонес Таврійське (греч. Chersonesos, в середні віки — Херсон, Корсунь), древнє місто в Криму (нині в межі м. Севастополя). Заснований в 422—421 до н.е.(наша ера) греками, що переселилися з Гераклєї Понтійськой. У 5—1 вв.(століття) до н.е.(наша ера) — поліс ; у 1—4 вв.(століття) н.е.(наша ера) — аристократична республіка залежна від Риму, а з кінця 4 ст — від Візантії. Х. існував до середини 15 ст У античний час основою економіки Х. були виноградарство, рибний промисел, ремесла і торгівля. Хліб поступав із західного побережжя Криму, підвладного в 4—2 вв.(століття) до н.е.(наша ера) Х.; йому належали також міста Керкинітіда, «Прекрасна гавань» і ряд зміцнень. Місто мало 9 подовжніх і 27 поперечних вулиць, акрополь, агору, ринок, порт і цитадель; близько 20 тис. жителів. В кінці 2 ст до н.е.(наша ера) херсонесци за допомогою Діофанту розбили скіфів, що обложили місто, але попали в залежність від царя Понта Мітрідата VI. З 63 до н.е.(наша ера) Х. був підпорядкований Риму. З 60-х рр. н.е.(наша ера) — головна база римських, потім візантійських військ в Криму. В середні віки основними заняттями населення були землеробство, промисли, ремесла, торгівля. У 9—10 вв.(століття) площа Х. збільшилася до 40 га . Населення знаходилося під владою землевласницької і торгівельної аристократії, візантійських чиновників. У 989 місто був узятий київським князем Володимиром Святославічем. Посилилися контакти Х. з Руссю: у місті жило багато російських. 2-я половина 9 — 12 вв.(століття) — період останнього розквіту Х.: розширюється порт, будується нова стіна з морськими воротами і храми. З початку 13 ст Х. знаходився залежно від імперії Трапезунда. У 1299 місто зруйнував Ногай, а в кінці 14 ст — Едігей .
Розкопки Х. початі в 1827, систематично ведуться з 1876 (До. До. Косцюшко-Волюжініч, Р.Х. Ленер, До. Е. Гріневіч, Р. Д. Белов, А. Л. Якобсон і ін.). Відкриті стіни, башти, ворота (4 ст до н.е.(наша ера) — 12 ст н.е.(наша ера)), квартали з житловими будинками і майстернями, античний театр на 3 тис. місць, більше 50 християнських храмів 4—15 вв.(століття), рибозасолочниє цистерни, водопровід, терми, квартал гончарів, некрополь. У окрузі Х. відкриті поселення тавров, залишки клеров (земельних наділів) 3—2 вв.(століття) до н.е.(наша ера), могильник. У Х. знайдені епіграфічні пам'ятники — присяга херсонесцев (нач. 3 ст до н.е.(наша ера)), декрети на честь Діофанту (кінець 2 ст до н.е.(наша ера)) і др.; фрагменти живопису 4 ст до н.е.(наша ера), стели 4—3 вв.(століття) до н. е.(наша ера), близько 20 тис. монет, мозаїчні підлоги, середньовічні фрески і ін.
Літ.: збірка Херсонесський, ст 1—6, Севастополь — Сімферополь, 1926—61: Белов Р. Д., Херсонес Таврійський, Л., 1948; Якобсон А. Л., Середньовічний Херсонес (XII—XIV вв.(століття)), М. — Л., 1950; його ж, Раннесредневековий Херсонес, М. — Л., 1959; Повідомлення музею Херсонесського, [ст 1—4], Сімферополь, 1960—69; Кадєєв Ст І., Нариси історії економіки Херсонеса Таврійського в I—IV вв.(століття) н.е.(наша ера), Хар., 1970; Херсонес Таврійський. Ремесло н культура, До., 1974.
