Хемогенниє відкладення (від хемо... і ...ген ), група осадових гірських порід, мінералів і корисних копалини, що утворюються шляхом хімічного осадження всіляких речовин з розчину і накопичення їх на дні водоймищ. Склад їх і умови освіти різко різні в кліматі вологому і посушливому. Басейни, в яких утворюються Х. о., можуть бути морськими, континентальними і проміжними. У вологому кліматі Х. о. представлені залізними і марганцевими рудами, бокситами, фосфорітамі, частково вапняками і крем'янистими породами. Вхідні в їх склад з'єднання відрізняються вельми малою розчинністю у воді і тому осідають з вод малої мінералізації. У басейнах підвищеної солоності, розташованих, як правило, в посушливих зонах Землі, осідають всілякі солі. При слабкому осолонюванні морської води (до 15%) випадають доламає, флюорит, целестин, гіпс і ангідрит, магнезит і др.; при солоності близько 25% — кам'яна сіль (галіт), а при солоності 30—35% і більш — всілякі калійні і калійно-магнієві солі хлорідного і сульфатного складу (сильвін, карналіт, бішофіт, каїніт, полігаліт, лангбейніт і др.); ці мінерали супроводяться сульфатами і карбонатами. З калійними і магнієвими мінералами асоціюються концентрації В, Li, Rb, Cs і ін. елементів. При осолонюванні континентальних озер, не пов'язаних з морем, накопичуються содові, сульфатні, соляні і ін. Х. о. У содових озерах утворюються сода, термонатріт, трону у супроводі галіта, тенардіта, мірабіліта і ін., крім того, в континентальних соляних озерах — гіпс, тенардіт, мірабіліт, глауберит, астраханіт і др.; характерна відсутність в них калійних і калійно-магнієвих мінералів. У окремих випадках у складі насичених розчинів (ропа ) спостерігається підвищена концентрація F, Sr, Br і ін. елементів. Х. о., особливо соляні, служать вихідною сировиною для здобуття заводським способом багаточисельних хімічних сполук і речовин, а також уживаються для різних цілей в природному вигляді.
Літ.: Іванов А. А., Основи геології і методика пошуків, розвідки і оцінки родовищ мінеральних солей, М., 1953; Іванов А. А., Вороняча М. Л., Галогенні формації, М., 1972; Козаків А. Ст, Фосфатні фації, ч. 1, М. — Л., 1939; Кореневський С. М., Комплекс корисних копалини галогенних формацій, М., 1973; Страхів Н. М., Основи теорії літогенезу, 2 видавництва, т. 1—2, М., 1962.
