Хемосорбція, хімічна сорбція, поглинання рідиною або твердим тілом речовин з довкілля, що супроводиться утворенням хімічних сполук. У вужчому сенсі Х. розглядають як хімічне поглинання речовини поверхнею твердого тіла, тобто як хімічну адсорбцію . При Х. виділяється значна кількість тепла: зазвичай теплоти Х. лежать в межах 84—126 кдж/моль (20—30 ккал/міль ), а в деяких випадках, наприклад при Х. кисню на металах, можуть перевищувати 420 кдж/моль (100 ккал/міль ). Подібно до хімічних реакцій, Х. вимагає, як правило, значної енергії активації. Тому при підвищенні температури Х. прискорюється (т.з. активована адсорбція). Х. виборча, тобто залежить від хімічної спорідненості адсорбованої речовини до поверхні твердого тіла. Для вивчення Х. застосовують фізичні методи: спектроскопію, електронний парамагнітний і ядерний магнітний резонанс, електронний і іонний проектори, дифракцію повільних електронів і ін. Х. грає велику роль в гетерогенному каталізі, очищенні газів, вакуумній техніці і ін.
