Халіф (араб. халіфа — заступник, намісник, наступник; множина — хулафа), каліф (застаріле), духовний і світський глава мусульманської общини і теократичної мусульманської держави (халіфату); Х. вважалися заступниками посланця аллаха — Мухаммеда, а починаючи з Омейядов — заступниками самого аллаха на землі. З 1-ої половини 10 ст титул Х. приймали, окрім Аббасидов, також Фатіміди і Омейяди в Іспанії. Після падіння халіфату Аббасидов (13 ст) титул Х. носили глави деяких мусульманських держав — султани (наприклад, турецькі), що претендували на духовний суверенітет над всіма мусульманами світу. Див. також статтю Халіфат і літературу при цій статті.
