Халіфатськоє рух, одна з форм національно-визвольного руху, що розвернувся в Індії в 1918—22. Х. д. виникло у зв'язку з планами англійських імперіалістичних кругів розчленувати імперію Османа і зазіхнути т.ч. на інтереси турецького султана, який вважався духовним главою (халіфом) всіх мусульман-суннітов. Х. д., не дивлячись на деякі реакційні межі, мало різко антиімперіалістичну спрямованість. Воно охоплювало широкі верстви мусульманського населення Індії і сприяло зміцненню індусо-мусульманської єдності. Х. д. сприймалося народними масами як рух проти англійського колоніального пригноблення.
Керівництво Х. д. здійснював Халіфатський комітет, який активно підтримував антианглійську діяльність Індійського національного конгресу . Після припинення кампанії неспівпраці і спаду антиімперіалістичної боротьби в 1922—23 Х. д. пішло на спад.
Літ.: Гордон-Полонськая Л. Р., Мусульманські течії в суспільній думці Індії і Пакистану, М., 1963, с. 180—94; Новітня історія Індії, М., 1959; Ram Gopal, Indian Muslims. A political history (1858—1947), Bombay, 1959; Roy S., Role of Indian Muslims in the freedom movement, New Delhi, 1970.
