Фітостеріни (від фіто... і стеріни ) , рослинні стеріни, що виділяються з необмилюваної частини ліпідів рослин. На відміну від стерінов тварин (наприклад, холестерину ) бічний ланцюг в молекулах Ф. ненасищена і містить не 8, а 9 або 10 атомів вуглецю. Більшість Ф. – оптично активні кристалічні речовини, по физико-хімічних властивостях подібні ін. стерінам. Найбільш поширені Ф.: B-Ситостерін (C 29 H 50 O) і стігмастерін (C 29 H 48 O), що виділяються з бавовняного, соєвого і ін. масел, а також з відходів сульфатно-целюлозного виробництва; ізомери стігмастеріна – а-спінастерін (з шпинату) і фукостерін (з грибів), брассикастерін (C 28 H 48 O) і кампестерін (C 28 H 48 O) з капусти. ДО Ф. відноситься і ергостерин . Ф. знаходяться в рослинах як у вільному вигляді, так і в з'єднанні з вуглеводами, жирними кислотами або з тими і ін. разом. В деяких рослин B-Ситостерін, подібно до холестерину, служить попередником Прогестерону ; стігмастерін – вітаміном для морських свинок (протівоанкилозний чинник). До групи Ф. відносяться також деякі C 28 - і О 29 -стеріни з папоротей і хвойних, таких, що викликають ліньку у комах (див. Екдізони ) . Основне вживання Ф. знаходять у фармацевтичній промисловості як сировині для синтезу стероїдних препаратів. Див. також Стероїди .
Літ.: Хефтман Е., Біохімія стероїдів, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1972; Heftmann Е., Biochemistry of plant steroids, «Annual Review of Plant Physiology», 1963, v. 14; Bean G. A., Phytosterols, «Advances in Lipid Research», 1973, v. 11.
