Урянхайський край, Сойотія, російська назва в 18 – початку 20 вв.(століття) території сучасної Тувинською АССР. Походить від монг.(монгольський) назви тувинців – урянхайци (ін. назва – сойоти). З Ю. В. до. обмежений хребтом Танну-Ола, з С. – Саянами, граничив з Мінусинським округом Іркутської губернії. В середині 18 ст край попав в залежність від маньчжуро-кит. феодалів. Перші відомості про В. до. зібрані русявий.(російський) послами в державі Алтан-ханів В. Тюменцем і І. Петровим (1616). У 1838–39 у В. до. стали проникати русявий.(російський) золотошукачі, які на рр. Великий і Малі Алгияк заснували Спаський і Никітський копальні. У 1840-х рр. зародилася російсько-тувинська мінова торгівля, яка набула широкого поширення в 2-ій половині 19 ст У 19 ст В. до. вивчав багато хто русявий.(російський) дослідники: у 1842 географ П. А. Чихачев, в 1861 етнограф Ст Ст Радлов, в 1876–80 Р. Н. Потанін, в 1892 ботанік П. Н. Крилов . В 1903–04 фольклор і етнографію краю вивчав Ф. Я. Кон . В 1906–10 русявий.(російський) уряд направив у В. до. ряд експедицій з метою виявлення природних багатств (покладів азбесту на р. Хемчик, родовищ золота і ін.) і досліджень для споруди Усинського тракту, прокладка якого почалася в 1911. З 70-х рр. 19 ст почалася колонізація краю русявий.(російський) селянами (до 1909 тут жили 9 тис. русявий.(російський) переселенців), спілкування яких з тувинцями сприяло поширенню у В. до. більш передових методів ведення сільського господарства. Русявий. уряд 17 квітня 1914, спираючись на прохання ряду крупних тув.(тувинський) феодалів, оголосило В. до. протекторатом Російської імперії. Було збережено адміністративне ділення, введене ще в середині 18 в.: вся територія ділилася на хошуни (адміністративний і податниє одиниці) в главі з ухерідамі (огурдамі). Загальне управління формально знаходилося в руках амдин-нойона, фактично – рос.(російський) комісара у В. до. і чиновника переселенського управління, який відав пристроєм русявий.(російський) переселенців. Їх резиденцією став заснований в 1914 Белоцарськ (сучасний Кизил ) . До 1917 русявий.(російський) населення В. до. налічувало 12 тис. чіл. 16 березня 1918 в краю встановлена Сов. влада а 14 серпня 1921 була утворена Народна Республіка Танну-Тува (див. Тувинська АССР, розділ Історичний нарис).
Літ.: Родевіч Ст, Нарис Урянхайського краю, СП(Збори постанов) Би, 1910; Баранів А., Урянхайський питання, Харбін, 1913; Грум-Гржімайло Р. Е., Західна Монголія і Урянхайський край, т. 1–3, СП(Збори постанов)Б – Л., 1914–30; Кон Ф. Я., [Експедиція в Сойотію], у його кн.: За п'ятдесят років, [т. 3–4], М-код.,1936; Бібліографія Тувинської автономної області (1774–1958), М., 1959.
