Чихачев Петро Олександрович [16(28) .8.1808, Гатчина, — 1(13) .10.1890, флоренція], російський географ і геолог. Почесний член Петербурзької АН(Академія наук) (з 1876). Почесний член Російського географічного суспільства (з 1890). Велику частину життя прожив за кордоном (головним чином в Парижі і флоренції). В результаті подорожі по Італії і Юж. Франції (1839—41) склав геологічну карту Апеннінського півострова; по матеріалах подорожі по Алтаю і Північно-західному Китаю (1842) склав в 1845 географічний і геологічний опис цих територій, а також вугільного басейну Коваля. У 1847—63 зробив ряд експедицій по М. Азії; у 1877—78 подорожував по Іспанії, Алжіру і Тунісу. Основні праці по географії і геології М. Азії, країнам Середземномор'я (Італія і Юж. Франція, Іспанія, Алжір, Туніс), Алтаю. Автор ряду робіт, присвячених політичному життю і економіці імперії Османа, політиці європейських держав у Східному питанні. Ім'ям Ч. названий хребет на Алтаї.
Соч.: Asie mineure, t. 1—8, Р., 1853—69; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Листи про Туреччину, М., 1960; Великі держави і Східне питання, М., 1970; Подорож до Східного Алтая, М., 1974; Іспанія, Алжір і Туніс, М., 1975.
Літ.: Цибульський Ст Ст, П. А. Чихачев — видатний дослідник Алтая, Кемерово, 1959; його ж, П. А. Чихачев — дослідник мандрівник, М.. 1961.
